Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Emergency medicine" Том 18, №5, 2022

Back to issue

Personalized energy monitoring and possibilities of its use in perioperative management of patients with hiatal hernia

Authors: Черній В.І., Денисенко А.І.
Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, м. Київ, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Актуальним є вивчення періопераційних змін метаболізму в пацієнтів при лапароскопічних хірургічних втручаннях у зв’язку з грижею стравохідного отвору діафрагми (ГСОД). Мета дослідження. Вивчити використання персоніфікованого енергомоніторингу пацієнтів із ГСОД та оцінити його можливості в періопераційному менеджменті. Матеріали та методи. Проспективне нерандомізоване дослідження: 132 пацієнти віком 32–77 років (чоловіків — 64, жінок — 68), яким проводилися лапароскопічні оперативні втручання, у зв’язку із ГСОД. Передопераційний ризик ASA II–ІІІ. Загальне знеболювання з використанням інгаляційного анестетика севофлюрану та наркотичного анальгетика фентанілу в умовах низькопотокової штучної вентиляції легенів. Операційний моніторинг був доповнений використанням непрямої калориметрії. У групі І (n = 66) визначався поточний метаболізм (ПМ) та базальний метаболізм (БМ) на фоні стандартної інтенсивної терапії. У групі ІІ (n = 66) додатково визначався цільовий метаболізм (ЦМ) та ступінь порушення метаболізму (СПМ = × 100 %), а інтенсивна терапія доповнена додатковою інфузійною терапією та глюкокортикоїдами з урахуванням ПМ, ЦМ та СПМ. Результати. Вихідні показники ПМ були без порушення і значно перевищували БМ (у групі І — на 30 %, у групі ІІ — на 29 %). На етапі зворотного положення Тренделенбурга, пневмоперитонеуму та початку операції в пацієнтів були суттєві порушення ПМ зі зниженням до БМ. У пацієн­тів групи І повільне відновлення ПМ, який на момент пробудження був на 8,2 % нижчим від вихідного (р < 0,05). У пацієнтів групи ІІ на фоні посиленої інфузійної терапії та введення глюкокортикоїдів відновлення ПМ було більш інтенсивним зі зниженням СМП до безпечного рівня (5,4 ± 2,7 %), а ПМ — до вихідних значень (р < 0,05). Пацієнти групи ІІ швидше пробуджувалися та переводилися в палату, а нудота і блювання в них були в 2,2 раза рідшими, ніж у групі І (р < 0,05). Післяопераційний біль за ВАШ через 6 та 12 годин після пробудження у групі ІІ був нижчим на 29 та 35,5 %, ніж у групі І (р < 0,05). Висновки. Персоніфікований періопераційний енергомоніторинг робить більш безпечним проведення хірургічних втручань у пацієнтів із ГСОД. Додаткове визначення цільового метаболізму та ступеня порушення метаболізму дозволяє ефективніше будувати періопераційну інтенсивну терапію.

Background. The study of perioperative changes in metabolism in patients undergoing laparoscopic surgeries for hiatal hernia is relevant. The purpose was to study the use of persona­lized energy monitoring of patients with hiatal hernia and to evalua­te its possibilities in perioperative management. Materials and methods. The study was prospective, non-randomized and inclu­ded 132 patients aged 32–77 years (64 men and 68 women), who underwent laparoscopic surgeries for hiatal hernia. Preope­rative risk was ASA II–III. General anesthesia was performed ­using the inhaled anesthetic sevoflurane and the narcotic analgesic fentanyl in conditions of low-flow artificial lung ventilation. Ope­rational monito­ring was supplemented by indirect calorimetry. In group I (n = 66), the metabolic rate (MR) and basal metabolic rate (BMR) were determined against the background of standard intensive care. In group II (n = 66), target metabolic rate (TMR) and the metabolic disorders (MD = × 100 %) were eva­luated additionally, and intensive care was supplemented by additional infusion therapy and glucocorticoids, taking into account MR, TMR and MD. Results. Baseline MR indicators were wi­thout violations and significantly exceeded BMR (in group I — by 30 %, in group II — by 29 %). At the stage of reverse Trendelenburg position, pneumoperitoneum and the beginning of the operation, the patients had significant violations of MR with a decrease to BMR. In group I, there was a slow restoration of MR, which at the time of awakening was 8.2 % lower than the baseline (p < 0.05). In patients of group II, against the background of intensified infusion therapy and administration of glucocorticoids, MR restoration was more intense, with a decrease in MD to a safe level (5.4 ± 2.7 %), and in MR to the baseline (p < 0.05). Patients of group II woke up faster and were transferred to the ward, and nausea and vomiting were 2.2 times less frequent in them than in group I (p < 0.05). According to the visual analogue scale, postoperative pain 6 and 12 hours after waking up in group II was lower than in group I by 29 and 35.5 % (p < 0.05), respectively. Conclusions. Personalized perioperative energy monitoring makes it safer to perform surgical interventions in patients with hiatal hernia. Additional evaluation of the target metabolic rate and the metabolic disorders allows more effective perform perioperative intensive care.


Keywords

грижа стравохідного отвору діафрагми; періопераційний енергомоніторинг

hiatal hernia; perioperative energy monitoring


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. Fuchs K.H., Babic B., Breithaupt W., Dallemagne B., Fingerhut A., Furnee E., Granderath F., Horvath P., Kardos P., Pointner R., Savarino E., Van Herwaarden-Lindeboom M., Zaninotto G., European Association of Endoscopic Surgery (EAES). EAES recommendations for the management of gastroesophageal reflux disease. Surgical endoscopy. 2014. Vol. 28(6). P. 1753-1773. https://doi.org/10.1007/s00464-014-3431-z.
  2. Kohn G.P., Price R.R., DeMeester S.R., Zehetner J., Muensterer O.J., Awad Z., Mittal S.K., Richardson W.S., Stefanidis D., Fanelli R.D., SAGES Guidelines Committee. Guidelines for the management of hiatal hernia. Surgical endoscopy. 2013. Vol. 27(12). P. 4409-4428. https://doi.org/10.1007/s00464- 013-3173-3.
  3. Park S., Park Joong-Min, Kim Jin-Jo, Lee In-Seob, Han Sang-Uk, Won Seo Kyung, Kwon Jin Won. Multicenter Prospective Study of Laparoscopic Nissen Fundoplication for Gastroesophageal Reflux Disease in Korea. J. Neurogastroenterol. Motil. 2019. Vol. 25(3). P. 394-402. https://doi.org/10.5056/jnm19059.
  4. Kaplan J.A., Schecter S., Lin M.Y., Rogers S.J., Carter J.T. Morbidity and Mortality Associated With Elective or Emergency Paraesophageal Hernia Repair. JAMA surgery. 2015. Vol. 150(11). P. 1094-1096. https://doi.org/10.1001/jamasurg.2015.1867.
  5. Topuz U., Umutoglu T., Bakan M., Ozturk E. Anesthetic management of the SRSTM endoscopic stapling system for gastro-esophageal reflux disease. World J. Gastroenterol. 2013. Vol. 19(2). Р. 319-320. https://doi.org/10.3748/wjg.v19.i2.319.
  6. Hönemann Ch., Hagemann O., Doll D. Inhalational anaesthesia with low fresh gas flow. Indian Journal of Anaesthesia. 2013. Vol. 57(4). P. 345-350. https://doi.org/10.4103/0019-5049.118569.
  7. Mychaskiw G. Low and minimal flow anesthesia: Angels dancing on the point of a needle. Journal of Anaesthesiology Clinical Pharmacology. 2012. Vol. 28(4). P. 423-425. https://doi.org/ 10.4103/0970-9185.101883.
  8. Li F., Yuan Y. Meta-analysis of the cardioprotective effect of sevoflurane versus propofol during cardiac surgery. BMC Anesthesiology. 2015. Vol. 15. P. 128. http://doi.org/10.1186/s12871-015-0107-8.
  9. Herling S.F., Dreijer B., Wrist Lam G.W., Thomsen T., Møller A.M. Total intravenous anaesthesia versus inhalational anaesthesia for transabdominal robotic assisted laparoscopic surgery. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2014. 12. CD011387. http://doi.org/ 10.1002/14651858.CD011387.
  10. Thorell A., MacCormick A.D., Awad S., Reynolds N., Roulin D., Demartines N., Vignaud M., Alvarez A., Singh P.M., Lobo D.N. Guidelines for Perioperative Care in Bariatric Surgery: Enhanced Recovery After Surgery (ERAS) Society Recommendations. World J. Surg. 2016. Vol. 40(9). P. 2065-2083. https://doi.org/10.1007/s00268-016-3492-3.
  11. Смирнова Л.М. Биоэнергетическая недостаточность анестезиологического обеспечения. Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. 2016. № 4(77). С. 59-65. https://doi.org/10.25284/2519-2078.4(77).2016.94332.
  12. Бойцова О.Н. Персонификация периоперационного биомониторинга. Патология. 2017. Т. 14. № 2(40). Травень-серпень. С. 188-192. https://doi.org/10.14739/2310-1237.2017.2.109663.
  13. Бойцова О.Н. Энергоструктурный статус при периоперационной седоаналгезии. Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. 2018. Т. 11. № 2(27). С. 197-203. http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2018_11_2_14.
  14. Черній В.І., Денисенко А.І. Концентрація кортизолу крові, гемодинаміка та метаболізм пацієнтів з вторинним гіперпаратиреозом, можливості періопераційної корекції. Біль, знеболювання та інтенсивна терапія. 2021. № 3(96). С. 54-63. https://doi.org/10.25284/2519-2078.3(96).2021.242148.
  15. Черній В.І., Денисенко А.І. Сучасні можливості використання непрямої калориметрії у післяопераційному енергомоніторингу. Клінічна та профілактична медицина. 2020. Т. 2. № 12. С. 79-89. https://doi.org/10.31612/2616-4868.2(12).2020.05.

Back to issue