Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 19, №5, 2023

Вернуться к номеру

Обґрунтування вибору методу превентивної інтраопераційної анестезії при вишкрібанні порожнини матки в пацієнток з індивідуальною непереносимістю амідних анестетиків

Авторы: M.A. Georgiyants (1), O.V. Vysotska (2), Н.I. Posternak (3), O.M. Yurchenko (4), A.L. Liashok (5), H.M. Strashnenko (2), N.M. Bohuslavska (1)
(1) — Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine
(2) — National Aerospace University “Kharkiv Aviation Institute”, Kharkiv, Ukraine
(3) — Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
(4) — Kharkiv International Medical University, Kharkiv, Ukraine
(5) — V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, Ukraine

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Вишкрібання порожнини матки (ВПМ) широко використовується у світовій клінічній практиці з огляду на його велику діагностичну та лікувальну цінність. Однак ВПМ призводить до пошкодження цілісності м’яких тканин, спричиняючи розвиток післяопераційного больового синдрому. Деякі пацієнтки мають індивідуальну непереносимість амідних анестетиків, що обмежує їх використання в цій когорті. Мета роботи: поліпшити якість надання анестезіологічної допомоги в ранньому післяопераційному періоді після ВПМ жінкам, які в анамнезі мають індивідуальну непереносимість анестетиків амідного ряду, шляхом вибору обґрунтованого методу превентивної інтра-операційної анестезії для такої категорії хворих. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 90 жінок. Для вивчення превентивної аналгетичної ефективності порівнюваних типів анестезії були використані клінічні, лабораторні та математико-статистичні методи дослідження. Проведено 5 заборів біологічного матеріалу, названих контрольними точками: перед операцією, відразу після неї, а також через 1, 3 й 6 годин після втручання. У такий спосіб було отримано уявлення щодо вихідного рівня досліджуваних показників та їх змін упродовж післяопераційного перебування в стаціонарі. Вивчалися особливості різних комбінацій пропофолу, кетаміну, фентанілу, а також декскетопрофену. Результати. Виявлено, що переваги превентивного інтраопераційного знеболювання має комбінація пропофолу (2 мг/кг), фентанілу (0,1 мкг/кг), кетаміну (0,1 мг/кг), а також додаткове внутрішньовенне введення декскетопрофену (50 мг) на етапі премедикації. Ефективність запропонованого методу анестезії доведена вірогідно кращими показниками вітальних функцій (частота серцевих скорочень, середній артеріальний тиск) і сироваткових рівнів деяких лабораторних маркерів стресу (глюкоза, кортизол, інсулін, кортизол-інсуліновий індекс). Відмінності досліджуваних параметрів зафіксовані як при їх порівнянні між групами в однакових контрольних часових точках, так і з огляду на динаміку й регресування інтенсивності післяопераційного больового синдрому всередині груп. Висновки. Запропонований метод анестезії має вірогідну перевагу щодо превентивного зниження інтенсивності післяопераційного больового синдрому ВПМ у пацієнток, у яких неможливо провести аплікаційну анестезію через індивідуальну непереносимість препаратів амідного ряду. Зазначений метод позитивно впливає на показники вітальних функцій і сироваткові рівні деяких лабораторних маркерів стресу, а якнайшвидше відновлення пацієнток зумовлено меншою пригнічувальною дією цих препаратів для наркозу.

Background. Uterine curettage (UC) is widely used in global clinical practice owing to its great diagnostic and therapeutic value. At the same time, UC leads to a damage to the integrity of soft tissues, causing development of postoperative pain syndrome. Some patients have an individual intolerance to amide anesthetics, which limits their use in this cohort. Purpose: to improve the quality of providing anesthetic care in the early postoperative period after UC to women who have a history of individual intolerance to amide anesthetics through selection of a comprehensive method of preventive intraoperative anesthesia for this category of patients. Materials and methods. Ninety females took part in the study. Clinical, laboratory, and mathematical and statistical research methods were used to study the preventive analgesic effectiveness of the compared methods of anesthesia. Five samples of biological material, called the control points, were taken: before surgery, immediately after it, then 1, 3 and 6 hours after intervention. In this way, an idea was got about the initial level of the studied indicators and their changes during the postoperative stay in the hospital. Properties of various combinations of propofol, ketamine, fentanyl, and dexketoprofen were studied. Results. It was revealed that a combination of propofol (2 mg/kg), fentanyl (0.1 µg/kg), ketamine (0.1 mg/kg), as well as additional intravenous administration of dexketoprofen (50 mg) at the stage of premedication has the advantages in terms of preventive intraoperative analgesia. Effectiveness of the proposed method of anesthesia was proved by significantly better indicators of vital functions (heart rate, mean arterial pressure) and serum levels of some laboratory markers of stress (glucose, cortisol, insulin, cortisol-insulin index). Differences in the studied parameters were recorded both when comparing them between the groups at the same control time points and conside-ring the development and regression of the postoperative pain syndrome severity within the groups. Conclusions. The proposed method of anesthesia has a reliable advantage in terms of preventive reduction of the postoperative pain syndrome of UC in patients who cannot have application anesthesia due to individual intolerance to amide drugs. The specified method has a positive effect on vital functions and serum levels of some laboratory markers of stress, and the fastest recovery of patients is caused by a lower suppressive action of the anesthetic drugs used.


Ключевые слова

вишкрібання порожнини матки; анестезія; гінекологія одного дня

uterine curettage; anesthesia; one-day gynecology


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. Braillard O., Favrod-Coune T., Humair J.P. et al. Virage ambulatoire en médecine interne générale: un besoin d’évidences au-delà de l’aspect économique. Revue Medicale Suisse. 2020. 16(678). 128-32. doi: 10.53738/revmed.2020.16.678.0128.
  2. Krest’yashin I.V., Vyborov D.Yu., Krest’yashin V.M., et al. Modern criteria for the selection of patients for the successful joint work of surgeons anesthesiologists at a center of outpatient surgery, traumatology and orthopedics. Detskaya Khirurgiya. 2015. 19(3). 40-43 (in Russian).
  3. Davydov A.Iu., Artemeva H.B., Khomynets V.V., Tany-shyna E.N. Assessment of patient satisfaction as an indicator of a patient-oriented approach in the organization of obstetric and gynecological care. Nauka molodykh (Eruditio Juvenium). 2020. 8(1). 38-44. doi: 10.23888/HMJ20208138-44 (in Russian).
  4. Liu A.H., Walker J., Gage J.C. et al. Diagnosis of cervical precancers by endocervical curettage at colposcopy of women with abnormal cervical cytology. Obstet. Amp. Gynecol. 2017. 130(6). 1218-25. doi: 10.1097/aog.0000000000002330.
  5. Rauf R., Shaheen A., Sadia S. et al. Outpatient endometrial biopsy with Pipelle vs diagnostic dilatation and curettage. Journal of Ayub Medical College. 2014 Apr-Jun. 26(2). 145-148.
  6. Fleisher L.A. Ambulatory anesthesia: the innovating edge of perioperative medicine? Anesthesiol. Clin. 2019. 37(2). XIII-XIV. doi: 10.1016/j.anclin.2019.03.002.
  7. Heorhiiants M.A., Vysotska O.V., Strashnenko H.M., Yur-chenko O.M. The influence of anesthetic technique in the process of curettage of uterine cavity on the intensity and time response characteristics of postsurgical pain syndrome. Pain Anaesth. Intensive Care. 2019. 3(88). 15-22. doi: 10.25284/2519-2078.3(88).2019.177377 (in Ukrainian).
  8. Yilmaz Ý., Özdemir S.K., Aydin Ö., Çelik G.E. Local 
  9. anesthetics allergy: who should be tested? Eur. Ann. Allergy Clin. Immunol. 2018. 50(2). 66-71. doi: 10.23822/EurAnnACI.1764-1489.38.
  10. Declaration of Helsinki of the World Medical Association. Morphology. 2010. 4(2). 65-68. Available from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Morphology_2010_4_2_10 (in Ukrainian).
  11. Panyn L.E. Biochemical mechanisms of stress. Novosibirsk: Science, Siberian Branch, 1983. 240 р. (in Russian).

Вернуться к номеру