Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 19, №7, 2023

Актуальність. Однією з основних причин смертності та інвалідизації населення в Україні є дорожньо-транспортна пригода (ДТП), крім того, за 2022–2023 роки кількість дорожньо-транспортних пригод із смертельними наслідками збільшилася. Мета дослідження: визначити особливості клініко-епідеміологічних характеристик дорожньо-транспортної травми як медико-санітарних наслідків надзвичайної ситуації у компонентах генеральної сукупності явища (ДТП). Матеріали та методи. Фактичним матеріалом дослідження були 1696 випадків дорожньо-транспортної травми, які було обрано методом незворотної рандомізації. Дослідження проводилося в період 2019–2020 років. Даний масив було розподілено відповідно до умов епідеміологічного експерименту на моделях натурного типу, що було сформовано відповідно до вимог та критеріїв закону великих чисел. Модель 1 — мегаполіс. До цієї моделі ввійшли постраждалі, які отримали травму й проходили лікування в мегаполісі (населення більше ніж 1 000 000). Модель 2 — сільська місцевість. До цієї моделі включено постраждалих, які отримали травму в сільській місцевості й проходили лікування в центральній районній лікарні. Модель 3 — обласне місто. До цієї моделі включено постраждалих, які отримали травму в місті (населення 300 000–500 000). Результати. У результаті дослідження встановлено, що в усіх моделях дослідження існує суттєва перевага травмованих чоловіків над особами жіночої статі, але такий показник найбільший у моделі 2 (сільська місцевість) — 79,05 %. Показники у моделі 1 (мегаполіс) та у моделі 3 (обласне місто) практично рівнозначні показнику змішаного режиму (63,65; 66,12 та 66,86 % відповідно). Привертає увагу і той факт, що показник питомої ваги тих, хто вижив, превалює над показником питомої ваги померлих в обох гендерних групах у всіх моделях дослідження. Найбільша летальність — у чоловіків та жінок, які отримали травму внаслідок ДТП у сільській місцевості (34,54 та 31,82 % відповідно), а найменша летальність — у чоловіків моделі 2 (обласне місто, 3,75 %) та у жінок моделі 1 (мегаполіс, 3,38 %). Також у результаті порівняльного аналізу встановлено, що на першому ранговому місці в усіх моделях дослідження перебувають постраждалі вікової групи 21–30 років. Люди працездатного віку (21–50 років) серед постраждалих унаслідок ДТП становлять у моделі 1 — 66,81 %, у моделі 2 — 58,10 %, а у моделі 3 — 53,69 %. Визначено, що майже в усіх вікових групах, крім вікової групи старше 71 року, найбільша летальність спостерігається у моделі 2 (сільська місцевість). Найвища летальність у всіх моделях дослідження зафіксована у віковій групі старше 71 року: модель 1 — 16,41 %, модель 2 — 44,44 %, модель 3 — 60,00 %. Найнижча летальність — у моделі 1 у віковій групі 21–30 років (2,17 %), у моделі 2 — у віковій групі 61–70 років (24,14 %), у моделі 3 — у віковій групі 21–30 років (7,02 %). Висновки. Клініко-епідеміологічна характеристика дорожньо-транспортної травми має специфічні особливості для мегаполіса, сільської місцевості та обласного міста, що є ознакою певних відмінностей інфраструктури моделей та життєдіяльності населення. Для всіх моделей дослідження характерно превалювання осіб чоловічої статі, але особливо це виражено у моделі 2 (сільська місцевість) — 79,05 %. Вікова ознака має суттєвий вплив на формування масиву постраждалих у моделях дослідження, найбільшу питому вагу в усіх моделях мають особи працездатного віку, що найбільше виражено у мегаполісі — 77,87 %. Вікова ознака суттєво впливає на результат перебігу травматичного процесу в усіх моделях дослідження і найбільш виражена у старших вікових групах. Найбільший масив постраждалих працездатного віку з негативним перебігом травматичного процесу є у сільській місцевості — 75,70 %. Порівняльна клініко-епідеміологічна характеристика дорожньо-транспортної травми в моделях дослідження вказує на подібність такої характеристики до країн, що розвиваються.

Background. One of the main causes of death and disability of the population in Ukraine is traffic accidents. In addition, in 2022–2023, the number of fatal traffic accidents increased. The purpose was to determine the peculiarities of the clinical and epidemiological characteristics of traffic injuries as medical and sanitary consequences of emergencies in the components of the totality of the phenomenon (traffic accident). Materials and methods. The actual material of the study was 1,696 cases of traffic injuries, which were selected by the method of irreversible randomization. The study was conducted in 2019–2020. This array was distributed according to the conditions of an epidemiological experiment on natural models, which was formed in accordance with the requirements and criteria of the law of large numbers. Model 1 is a metropolis. This model includes victims who were injured and were treated in a metropolis (population of more than 1,000,000). Model 2 — rural area. This model includes victims who were injured in rural areas and were treated at a central district hospital. Model 3 is a regional city. This model includes victims who were injured in the city (population of 300,000–500,000). Results. As a result of the study, it was found that in all research models there was a significant advantage of injured men over women, but this indicator was the highest in model 2 (rural area) — 79.05 %. Indicators in model 1 (metropolis) and in model 3 (regional city) were practically equivalent to the indicator of the mixed regime (63.65, 66.12 and 66.86 %, respectively). The fact that the specific weight of those who survived prevails over that of the deceased in both gender groups in all research models is also noteworthy. The mortality was highest in men and women who were injured as a result of road accidents in rural areas (34.54 and 31.82 %, respectively), the lowest in men of model 2 (regional city; 3.75 %) and in women of model 1 (metropolis; 3.38 %). Also, the comparative analysis showed that the victims in the age group of 21–30 years rank first in all research models. People of working age (21–50 years old) among the victims of road accidents make up 66.81 % in model 1, 58.10 % in model 2, and 53.69 % in model 3. It was found that in almost all age groups, except for those older than 71 years, the highest mortality was observed in model 2 (rural area). The mortality in all study models was highest in the age group over 71 years: model 1 — 16.41 %, model 2 — 44.44 %, model 3 — 60.00 %. The lowest mortality was in model 1 in the age group of 21–30 years (2.17 %), in model 2 in the age group of 61–70 years (24.14 %), in model 3 in the age group of 21–30 years (7.02 %). Conclusions. The clinical and epidemiological characteristics of traffic injuries have specific features for metropolis, rural area, and regional city, which is a sign of certain differences in the infrastructure of models and the lifestyle of the population. All research models are characterized by the predominance of men, but this is especially pronounced in model 2 (rural area) — 79.05 %. The age factor has a significant influence on the formation of the array of victims in the research models, the largest specific weight in all models belongs to people of working age, which is most pronounced in the metropolis — 77.87 %. Age has a significant impact on the outcome of the traumatic process in all research models and is most pronounced in older age groups. The largest array of victims of working age with a negative course of the traumatic process was in rural areas — 75.70 %. Comparative clinical and epidemiological analysis of road traffic injuries in research models indicate the similarity of characteristics to develo­ping countries.

дорожньо-транспортна пригода; дорожньо-транспортна травма; клініко-епідеміологічна характеристика; постраждалі; вік; стать; порівняльний аналіз

traffic accident; traffic injury; clinical and epidemiological characteristics; victims; age; gender; comparative analysis

1. DTP v Ukrayini: skilky lyudey travmuyetsya i hyne na dorohakh. URL: https://ru.slovoidilo.ua/2021/07/21/infografika/obshhestvo/dtp-ukraine-skolko-chelovek-travmiruetsya-i-gibnet-dorogax. (in Ukrainian).
2. V Ukrayini zrostaye kilkist DTP z travmovanymy y zahyblymy: v antyreytynhu try oblasti. Ekonomichna pravda. URL: https://www.epravda.com.ua/news/2023/09/13/704253/. (in Ukrainian).
3. Melnychenko O.I., Hrysyuk YU.S., Haranskyy O.V., Chechet A.M. Traffic accidents in Kyiv and their consequences. Project management, system analysis and logistics. Technical series. 2011. Вип. 8. С. 234-238. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Upsal_2011_8_63 (in Ukrainian).
4. Nilsbakken I.W., Cuevas-Østrem M., Wisborg T. et al. Effect of urban vs. remote settings on prehospital time and mortality in trauma patients in Norway: a national population-based study. Scand. J. Trauma Resusc. Emerg. Med. 2023. 31. 53. https://doi.org/10.1186/s13049-023-01121-w.
5. Shahsavari S., Mohammadi А., Mostafaei S., Zereshki Е., Mohammad Tabatabaei S.М. Analysis of injuries and deaths from road traffic accidents in Iran: bivariate regression approach. MC Emergency Medicine. 2022. 22. 130. https://doi.org/10.1186/s12873-022-00686-6.
6. Kodeks tsyvilʹnoho zakhystu Ukrayiny. Kodeks Ukrayiny № 5403-VI, 2.10.2012 [quoted 4.10.2023]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text (in Ukrainian).
7. El Mestoui Z., Jalalzadeh H., Giannakopoulos G.F., Zuidema W.P. Incidence and etiology of mortality in polytrauma patients in a Dutch level I trauma center. European Journal of Emergency Medicine. 2017. 24(1). 49-54.
8. Road Traffic Injuries and Deaths — A Global Problem. https://www.cdc.gov/injury/features/global-road-safety/index.html.
9. Guriev S., Yaroviy D., Kushnir V. The structure of disability among the victims of road accidents in Ukraine. Trauma [Internet]. 2021 Nov. 5 [cited 2023 Oct. 30]. 19(4). 47-50. Available from: https://trauma.zaslavsky.com.ua/index.php/journal/article/view/641 (in Ukrainian).
10. Naqvi G., Johansson G., Yip G., Rehm A., Carrothers A., Stöhr K. Mechanisms, patterns and outcomes of pediatric polytrauma in a UK major trauma centre. Ann. R. Coll. Surg. Engl. 2017. 99. 39-45. https://doi.org/10.1308/rcsann.2016.0222. 
11. Nunez-Samudio V., Mayorga-Marín F., LopezCastillo H., Landires I. Epidemiological Characteristics of Road Traffic Injuries Involving Children in Three Central American Countries, 2012-2015. Int. J. EnvironResPublicHealth. 2020. 18(1). 37. Published 2020 Dec 23. doi: 10.3390/ijerph18010037.
12. Lee D., Guldmann J.M., von Rabenau B. Impact of Driver’s Age and Gender, Built Environment, and Road Conditions on Crash Severity: A Logit Modeling Approach. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2023 Jan 28. 20(3). 2338. doi: 10.3390/ijerph20032338.
13. Guryev S., Kusnir V., Soloviov O. Clinical and epidemiological characteristics of road traffic injuries in the conditions of a metropolis. Trauma [Internet]. 2023 May 8 [cited 2023 Oct. 30]. 24(1). 14-9. Available from: https://trauma.zaslavsky.com.ua/index.php/journal/article/view/926 (in Ukrainian).
14. Onieva-García M.Á., Martínez-Ruiz V., Lardelli-Claret P. et al. Gender and age differences in components of traffic-related pedestrian death rates: exposure, risk of crash and fatality rate. Inj. Epidemiol. 2016. 3. 14. https://doi.org/10.1186/s40621-016-0079-2.
15. Whitaker J., OʼDonohoe N., Denning M., Poenaru D., Guadagno E., Leather A.J.M., Davies J.I. Assessing trauma care systems in low-income and middle-income countries: a systematic review and evidence synthesis mapping the Three Delays framework to injury health system assessments. BMJ Glob. Health. 2021 May. 6(5). e004324. doi: 10.1136/bmjgh-2020-004324.
16. Guryev S., Kushnir V., Kushnir H. Traffic injury as a medical and sanitary consequence of a man-made emergency in Ukraine. Report one: clinical and epidemiological characteristics. Emergency Medicine. 2023. 19(5). 370-377. https://doi.org/10.22141/2224-0586.19.5.2023.1613.
17. Hyder A.A., Hoe C., Hijar M., Peden M. The political and social contexts of global road safety: challenges for the next decade. Lancet. 2022 Jul 9. 400(10346). 127-136. doi: 10.1016/S0140-6736(22)00917-5. Epub 2022 Jun 30.
18. Razzak J.A., Bhatti J., Wright K., Nyirenda M., Tahir M.R., Hyder A.A. Improvement in trauma care for road traffic injuries: an assessment of the effect on mortality in low-income and middle-income countries. Lancet. 2022 Jul 23. 400(10348). 329-336. doi: 10.1016/S0140-6736(22)00887-X.
19. Zhang S., Xiao X., Wang J., et al. Epidemiological and clinical characteristics of road traffic crashes related thoracic traumas: analysis of 5095 hospitalized chest injury patients. J. Cardiothorac. Surg. 2021. 16(1). 220. Published 2021 Aug 4. doi: 10.1186/s13019-021-01599-4.
20. Degais W., Awooda H., Elnimeiri M., Kaddam L. Epidemiological Pattern of Injuries Resulting from Road Traffic Accidents in Khartoum, Sudan. Health. 2018. 10. 816-822. doi: 10.4236/health.2018.106061.
21. Prommoon P., Phibalsak T., Netwachirakul J., Mekthat M., Jitpiboon W., Sangthong R. Epidemiological Characteristics of Traffic and Non-traffic Injuries and Quality of Emergency Medical Services in Southern Thailand. Journal of Health Science and Medical Research. 2021. 39(4). 273-282. https://doi.org/10.31584/jhsmr.2021783.
22. Sichembe W., Manyozo S.D., Moodi R. The epidemiology of Road Traffic Crashes in Rural Zambia: A Retrospective Hospital-Based Study at Monze Mission Hospital. Medical Journal of Zambia. 2019. Vol. 46 (4). 264-276.
23. Khorshah H., Eri M., Honarvar M.R., Mirkarimi S.K., Abbasi M., Badiei F., et al. Epidemiological Study of Road Traffic Accidents and Detection of Accident Hot Spot in Golestan Province, Northern Iran. JCBR. 2018. 2 (4). 15-22. URL: http://jcbr.goums.ac.ir/article-1-172-en.html.
24. Road safety in the EU: fatalities below pre-pandemic levels but progress remains too slow. https://transport.ec.europa.eu/news-events/news/road-safety-eu-fatalities-below-pre-pandemic-levels-progress-remains-too-slow-2023-02-21_en.