Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника
день перший
день другий

Коморбідний ендокринологічний пацієнт

Міжнародний ендокринологічний журнал Том 20, №1, 2024

Повернутися до номеру

Метаболічний синдром і гіперурикемія: особливості ведення пацієнтів (клінічний випадок)

Автори: Ждан В.М., Кітура Є.М., Бабаніна М.Ю., Волченко Г.В., Ткаченко М.В., Кир’ян О.А., Іваницький І.В., Лебідь В.Г.
Полтавський державний медичний університет, м. Полтава, Україна

Рубрики: Ендокринологія

Розділи: Довідник фахівця

Версія для друку


Резюме

Метаболічний синдром (МС) — це група взаємопов’язаних метаболічних порушень, таких як підвищений артеріальний тиск, центральне ожиріння, інсулінорезистентність, дисліпідемія. Основними механізмами, які свідчать про метаболічний розлад і сприяють його розвитку, є інсулінорезистентність (ІР) і велика кількість циркулюючих вільних жирних кислот. У свою чергу, тканинна ІР часто поєднується з іншими відхиленнями, до яких належать порушення метаболізму сечової кислоти, зміни в системі гемостазу, ендотеліальна дисфункція, підвищення рівня С-реактивного білка. Разом з тим метаболічні розлади є фактором ризику гіперурикемії. Дані про поширеність МС у хворих на подагру різняться — від 25–60 до 90 %. Близько 50 % пацієнтів з гіперурикемією мають симптоми МС. Гіперурикемія як компонент МС у пацієнтів є предиктором кардіоваскулярної смертності, розвитку цукрового діабету (ЦД), артеріальної гіпертензії (АГ) і нефролітіазу. Гіперурикемія тісно пов’язана із ЦД, ожирінням, ішемічною хворобою серця, АГ. На прикладі клінічного випадку розглянуто основні компоненти МС, питання взаємозв’язку гіперурикемії, подагри з компонентами МС. Основна ідея створення концепції МС полягає у виділенні популяції пацієнтів з високим серцево-судинним ризиком, у яких проведення профілактичних заходів, що включають модифікацію способу життя і застосування адекватних лікарських засобів, може значимо вплинути на основні показники здоров’я. Метою ведення пацієнтів з МС є максимальне зниження серцево-судинного ризику й летальності. Відповідно терапевтична стратегія має включати оптимальні способи модифікації стилю життя; зниження артеріального тиску до цільового рівня і лікування коморбідих станів; зниження рівня холестерину ліпопротеїнів низької щільності відповідно до профілю ризику: > 50 % і < 70 мг/дл (1,4 ммоль/л) у пацієнтів з дуже високим кардіоваскулярним ризиком і > 50 % і < 100 мг/дл (1,8 ммоль/л) у пацієнтів з високим ризиком; зниження вмісту глюкози в сироватці натще < 126 мг/дл (7 ммоль/л) або глікованого гемоглобіну < 7 % (53 ммоль/моль); підтримання рівня сечової кислоти < 6,5 мг/дл (0,387 ммоль/л), у пацієнтів з подагрою — нижче за 6 мг/дл (0,357 ммоль/л). Отже, за результатами досліджень встановлено причинно-наслідковий зв’язок між ІР і сироватковим рівнем сечової кислоти в пацієнтів з МС. Стратегія ведення пацієнтів з МС повинна включати скринінг і корекцію АГ, вуглеводного пуринового обміну, дисліпідемії, запобігання розвитку кардіоваскулярних подій.

Metabolic syndrome (MS) is a group of interrelated metabolic disorders such as high blood pressure, central obesity, insulin resistance (IR), dyslipidemia. The main mechanisms that indicate a metabolic disorder and contribute to its development are IR and a large amount of circulating free fatty acids. In turn, tissue IR is often combined with other abnormalities including disorders of uric acid metabolism, changes in the hemostasis system, endothelial dysfunction, increased levels of C-reactive protein. At the same time, metabo­lic disorders are a risk factor for hyperuricemia. MS occurs in 25–60 to 90 % of all gout patients. About 50 % of patients with hyperuricemia have symptoms of MS. Hyperuricemia as a component of MS is a predictor of cardiovascular mortality, development of diabetes mellitus, hypertension and nephrolithiasis. Hyperuricemia is closely related to diabetes, obesity, coronary heart disease, hypertension. On the example of a clinical case, the main components of MS are considered, as well as the issue of the relationship between hyperuricemia, gout and the components of MS. The main idea behind the creation of the MS concept is to select a population of patients at a high cardiovascular risk in whom preventive measures such as lifestyle modification and the use of adequate drugs can significantly affect the main health indicators. The goal of managing patients with MS is to minimize cardiovascular risk and mortality as much as possible. Accordingly, the therapeutic strategy should include optimal ways to modify the lifestyle; lowering blood pressure to the target level and treating comorbid conditions; reducing low-density lipoprotein cholesterol according to the risk profile: > 50 %, and < 70 mg/dL (1.4 mmol/L) in patients at a very high cardiovascular risk; > 50 %, and < 100 mg/dL (1.8 mmol/l) in high-risk patients; reducing fasting serum glucose < 126 mg/dl (7 mmol/l) or glycated hemoglobin < 7 % (53 mmol/mol); maintaining uric acid level < 6.5 mg/dL (0.387 mmol/L), in patients with gout — below 6 mg/dL (0.357 mmol/L). Thus, according to the results of the research, a causal relationship was found between insulin resistance and serum uric acid levels in patients with metabolic syndrome. The strategy for managing patients with metabolic syndrome should include screening and correction of hypertension, carbohydrate purine metabolism, dyslipidemia, and prevention of cardiovascular events.


Ключові слова

метаболічний синдром; інсулінорезистентність; гіперурикемія; дисліпідемія; артеріальна гіпертензія

metabolic syndrome; insulin resistance; hyperuricemia; dyslipidemia; hypertension


Для ознайомлення з повним змістом статті необхідно оформити передплату на журнал.


Список літератури

  1. Fahed G., Aoun L., Bou Zerdan M., Allam S., Bou Zerdan M., Bouferraa Y., Assi H.I. Metabolic Syndrome: Updates on Pathophysio–logy and Management in 2021. Int. J. Mol. Sci. 2022 Jan 12. 23(2). 786. doi: 10.3390/ijms23020786. PMID: 35054972; PMCID: PMC8775991.
  2. Brown A.E., Walker M. Genetics of Insulin Resistance and the Metabolic Syndrome. Curr. Cardiol. Rep. 2016 Aug. 18(8). 75. doi: 10.1007/s11886-016-0755-4. PMID: 27312935; PMCID: PMC4911377.
  3. Adhikary D., Barman S., Ranjan R., Stone H. A Systema–tic Review of Major Cardiovascular Risk Factors: A Growing Global Health Concern. Cureus. 2022 Oct 10. 14(10). e30119. doi: 10.7759/cureus.30119. PMID: 36381818; PMCID: PMC9644238.
  4. McCormick N., O’Connor M.J., Yokose C., Merriman T.R., Mount D.B., Leong A., Choi H.K. Assessing the Causal Relationships Between Insulin Resistance and Hyperuricemia and Gout Using Bidirectional Mendelian Randomization. Arthritis. Rheumatol. 2021 Nov. 73(11). 2096-2104. doi: 10.1002/art.41779. Epub 2021 Sep 26. PMID: 33982892; PMCID: PMC8568618.
  5. Blaszczak A.M., Jalilvand A., Hsueh W.A. Adipocytes, Innate Immunity and Obesity: A Mini-Review. Front Immunol. 2021 Jun 24. 12. 650768. doi: 10.3389/fimmu.2021.650768. PMID: 34248937; PMCID: PMC8264354.
  6. Zeng R., Xu C.H., Xu Y.N. et al. Association of leptin levels with pathogenetic risk of coronary heart disease and stroke: a meta-analy–sis. Arq. Bras. Endocrinol. Metabol. 2014 Nov. 58(8). 817-23. doi: 10.1590/0004-2730000003390. 
  7. Didushko O.M., Herych P.R., Cherniavska I.V., Yatsyshyn R.I., Pankiv V.I. Influence of the complex treatment of hypothyroidism on the leptin level in patients with primary hypothyroidism. World of Medicine and Biology. 2018. 3(65). 59-63. DOI: 10.26724/2079-8334-2018-3-65-59-63.
  8. Zhdan V., Tkachenko M., Babanina M., Kіtura Y., Volchen–ko G. Adipocytokines in rheumatoid arthritis: latent relationaship between inflammation and cardiometabolic comorbidities. Actual Problems of the Modern Medicine: Bulletin of Ukrainian Medi–cal Stomatological Academy. 2021. 21(1). 165-171. https://doi.org/10.31718/2077-1096.21.1.165.
  9. Wu Y.T., He H., Wang X., Zhang M., An Z.M., Huang H.J. Serum Uric Acid and Islet β-cell Function in Patients with Pre-diabetes and Type 2 Diabetes Mellitus. Sichuan Da Xue Xue Bao Yi Xue Ban. 2018 Jan. 49(1). 69-73. Chinese. PMID: 29737093.
  10. Tang W., Fu Q., Zhang Q., Sun M., Gao Y., Liu X., Qian L., Shan S., Yang T. The association between serum uric acid and residual β-cell function in type 2 diabetes. J. Diabetes Res. 2014. 2014. 709691. doi: 10.1155/2014/709691. Epub 2014 May 26. PMID: 24971368; PMCID: PMC4058242.
  11. Takir M., Kostek O., Ozkok A., Elcioglu O.C., Bakan A., Erek A., Mutlu H.H. et al. Lowering Uric Acid With Allopurinol Improves Insulin Resistance and Systemic Inflammation in Asympto–matic Hyperuricemia. J. Investig. Med. 2015 Dec. 63(8). 924-9. doi: 10.1097/JIM.0000000000000242. PMID: 26571421.
  12. Shayenko Z., Akimov O., Neporada K., Ligonenko O., Spi–vak M. The influence of nanodispersed cerium oxide on the development of oxidative stress and the production of nitric oxide in patients with type 2 diabetes mellitus. International Journal of Endocrinology (Ukraine). 2023. 19(3). 183-187. https://doi.org/10.22141/2224-0721.19.3.2023.1269.
  13. Raya-Cano E., Vaquero-Abellán M., Molina-Luque R., De Pedro-Jiménez D., Molina-Recio G., Romero-Saldaña M. Association between metabolic syndrome and uric acid: a systematic review and meta-analysis. Sci. Rep. 2022 Nov 1. 12(1). 18412. doi: 10.1038/s41598-022-22025-2. PMID: 36319728; PMCID: PMC9626571.
  14. Zhao Q., Zhang M., Chu Y., Ban B. Association between serum uric acid and triglyceride-glucose index in children and adolescents with short stature. Sci. Rep. 2023 Aug 21. 13(1). 13594. doi: 10.1038/s41598-023-40972-2. PMID: 37604856; PMCID: PMC10442343.
  15. Norvik J.V., Storhaug H.M., Ytrehus K., Jenssen T.G., Zykova S.N., Eriksen B.O., Solbu M.D. Overweight modifies the longitudinal association between uric acid and some components of the metabolic syndrome: The Tromsø Study. BMC Cardiovasc. Disord. 2016 May 10. 16. 85. doi: 10.1186/s12872-016-0265-8. PMID: 27165776; PMCID: PMC4862215.
  16. Katsiki N., Dimitriadis G.D., Mikhailidis D.P. Serum Uric Acid and Diabetes: From Pathophysiology to Cardiovascular Disease. Curr. Pharm. Des. 2021. 27(16). 1941-1951. doi: 10.2174/1381612827666210104124320. PMID: 33397230.
  17. Shani M., Vinker S., Dinour D., Leiba M., Twig G., Holtzman Are Associated with an Increased Risk of Diabetes in Lean, Normoglycemic Healthy Women. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2016 Oct. 101(10). 3772-8. doi: 10.1210/jc.2016-2107.
  18. Tarasenko K.V., Gromova A.M., Pikul K.V., Lysenko R.B., Nesterenko L.A. Pathogenesis of insulin resistance in pregnant women with obesity. Wiad. Lek. 2018. 71(4). 801-806. PMID: 30099414.
  19. Skoczyńska M., Chowaniec M., Szymczak A., Langner-Hetmańczuk A., Maciążek-Chyra B., Wiland P. Pathophysiology of hyperuricemia and its clinical significance – a narrative review. Reumatologia. 2020. 58(5). 312-323. doi: 10.5114/reum.2020.100140. Epub 2020 Oct 29. PMID: 33227090; PMCID: PMC7667948.
  20. Chen-Xu M., Yokose C., Rai S.K., Pillinger M.H., Choi H.K. Contemporary Prevalence of Gout and Hyperuricemia in the United States and Decadal Trends: The National Health and Nutrition Examination Survey, 2007-2016. Arthritis Rheumatol. 2019 Jun. 71(6). 991-999. doi: 10.1002/art.40807. Epub 2019 Apr 15. PMID: 30618180; PMCID: PMC6536335.
  21. Katsiki N., Mantzoros C., Mikhailidis D.P. Adiponectin, lipids and atherosclerosis. Curr. Opin. Lipidol. 2017 Aug. 28(4). 347-354. doi: 10.1097/MOL.0000000000000431. PMID: 28463859.
  22. Repchuk Y., Sydorchuk L.P., Sydorchuk A.R., Fedo–nyuk L.Y., Kamyshnyi O., Korovenkova O., Plehutsa I.M. et al. Linkage of blood pressure, obesity and diabetes mellitus with angiotensinogen gene (AGT 704T > C/rs699) polymorphism in hypertensive patients. Bratisl. Lek. Listy. 2021. 122(10). 715-720. doi: 10.4149/BLL_2021_114. PMID: 34570572.
  23. Bezerra T.T.D., Bezerra L.S., Santos-Veloso M.A.O., Lordsleem A.B.M.D.S., Lima S.G. Association between hyperuricemia and hypertension: a case-control study. Rev. Assoc. Med. Bras. 1992. 2021 Jun. 67(6). 828-832. doi: 10.1590/1806-9282.20210021. PMID: 34709325.
  24. Williams B., Mancia G., Spiering W., Agabiti Rosei E., Azizi M., Burnier M. et al.; ESC Scientific Document Group. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. Eur Heart J. 2018 Sep 1. 39(33). 3021-3104. doi: 10.1093/eurheartj/ehy339. Erratum in: Eur. Heart J. 2019 Feb 1. 40(5). 475. PMID: 30165516.
  25. Russell M.D., Rutherford A.I., Ellis B., Norton S., Douiri A., Gulliford M.C., Cope A.P., Galloway J.B. Management of gout following 2016/2017 European (EULAR) and British (BSR) guidelines: An interrupted time-series analysis in the United Kingdom. Lancet Reg. Health Eur. 2022 May 25. 18. 100416. doi: 10.1016/j.lanepe.2022.100416. PMID: 35814340; PMCID: PMC9257653.
  26. Sanchez-Lozada L.G., Rodriguez-Iturbe B., Kelley E.E., Nakagawa T., Madero M., Feig D.I. et al. Uric Acid and Hypertension: An Update With Recommendations. Am. J. Hypertens. 2020 Jul 18. 33(7). 583-594. doi: 10.1093/ajh/hpaa044. Erratum in: Am. J. Hypertens. 2020 Dec 31. 33(12). 1150. PMID: 32179896; PMCID: PMC7368167.
  27. Bjornstad P., Laffel L., Lynch J., El Ghormli L., Weinstock R.S., Tollefsen S.E., Nadeau K.J.; TODAY Study Group. Elevated Serum Uric Acid Is Associated With Greater Risk for Hypertension and Diabetic Kidney Diseases in Obese Adolescents With Type 2 Diabetes: An Observational Analysis From the Treatment Options for Type 2 Diabetes in Adolescents and Youth (TODAY) Study. Diabetes Care. 2019 Jun. 42(6). 1120-1128. doi: 10.2337/dc18-2147. Epub 2019 Apr 9. PMID: 30967435; PMCID: PMC6609951.
  28. Viberti G., Wheeldon N.M.; MicroAlbuminuria Reduction With VALsartan (MARVAL) Study Investigators. Microalbuminuria reduction with valsartan in patients with type 2 diabetes mellitus: a blood pressure-independent effect. Circulation. 2002 Aug 6. 106(6). 672-8. doi: 10.1161/01.cir.0000024416.33113.0a. PMID: 12163426.
  29. Yasuda T., Endoh M., Suzuki D., Yoshimura A., Ideura T., Tamura K. et al.; KVT Study Group. Effects of valsartan on progression of kidney disease in Japanese hypertensive patients with advanced, predialysis, chronic kidney disease: Kanagawa Valsartan Trial (KVT). Hypertens. Res. 2013 Mar. 36(3). 240-6. doi: 10.1038/hr.2012.183. Epub 2012 Nov 15. PMID: 23154591.
  30. Rubio-Guerra A.F., Ana K.G., Cesar I.E., Juan A.S., Montserrat B.D. Effect of losartan combined with amlodipine or with a thiazide on uric acid levels in hypertensive patients. Ther. Adv. Cardiovasc. Dis. 2017 Feb. 11(2). 57-62. doi: 10.1177/1753944716678538.
  31. Babinets L.S., Levchuk R.D., Halabitska I.M., Kryskiv O.I. Effectiveness of lisinopril and amlodipine combination at hypertension with comorbidity of arteriosclerosis obliterans in general practice. Wiad. Lek. 2022. 75(10). 2407-2411. doi: 10.36740/WLek202210116. 
  32. Koval S.M., Yushko K.O., Snihurska I.O., Starchenko T.G., Pankiv V.I., Lytvynova O.M., Mysnychenko O.V. Relations of angiotensin-(1-7) with hemodynamic and cardiac structural and functional parameters in patients with hypertension and type 2 diabetes. Arterial Hypertension. 2019. 23(3). 183-189. DOI: 10.5603/AH.a2019.0012.
  33. Evans P.L., Prior J.A., Belcher J., Mallen C.D., Hay C.A., Roddy E. Obesity, hypertension and diuretic use as risk factors for incident gout: a systematic review and meta-analysis of cohort studies. Arthritis. Res. Ther. 2018 Jul 5. 20(1). 136. doi: 10.1186/s13075-018-1612-1. PMID: 29976236; PMCID: PMC6034249.
  34. Dutta S., Shah R.B., Singhal S., Dutta S.B., Bansal S., Sinha S., Haque M. Metformin: A Review of Potential Mechanism and Therapeutic Utility Beyond Diabetes. Drug Des. Devel. Ther. 2023 Jun 26. 17. 1907-1932. doi: 10.2147/DDDT.S409373. PMID: 37397787; PMCID: PMC10312383.
  35. Mach F., Baigent C., Catapano A.L., Koskinas K.C., Casula M., Badimon L. et al. 2019 ESC/EAS Guidelines for the management of dyslipidaemias: lipid modification to reduce cardiovascular risk. Eur. Heart J. 2020 Jan 1. 41(1). 111-188. doi: 10.1093/eurheartj/ehz455. 
  36. Tkachenko M.V., Babanina M.Yu., Volchenko H.V., Kitura Ye.M., Kyryan O.A. Modern view on anti-inflammatory and urat-lowering therapy for gout. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny: Visnyk Ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii. 2023. 23(3). 217-224. (In Ukrainian). doi: 10.31718/2077-1096.23.3.217.

Повернутися до номеру