Журнал «Травма» Том 25, №1-2, 2024

Актуальність. Одними з найпоширеніших переломів є переломи дистального метаепіфіза променевої кістки (ПДМЕПК). Важливим напрямком поліпшення результатів лікування є вдосконалення реабілітаційного комплексу починаючи з ранніх етапів. Мета: поліпшити результати консервативного лікування ПДМЕПК шляхом проведення раннього комплексного реабілітаційного лікування з використанням топічних форм протизапальних, знеболюючих і протинабрякових препаратів. Матеріали та методи. Під наглядом перебувало 69 постраждалих із ПДМЕПК зі зміщенням. Корекція проводилася після введення в гематому 2% розчину лідокаїну і внутрішньом’язово 2% розчину препарату Дексалгін®; здійснювалася відповідно до розробленого нами способу з використанням тракційного пристосування з лейкопластирним витягуванням за 1–3-й пальці. Після зіставлення уламки фіксували гіпсовою (34 спостереження) або полімерною напівжорсткою пов’язкою (35 випадків) у ретенційному положенні кисті. Хворі з фіксацією перелому гіпсовою лонгетою і реабілітацією за загальноприйнятими принципами становили групу порівняння. У 35 випадках (основна група) фіксація здійснювалася полімерною напівжорсткою пов’язкою Softcast/Scotchcast. Досягалася більша стабільність фіксації (менша рухливість уламків). Зручним способом визначення ймовірності розвитку нейродистрофічного синдрому та індивідуального обсягу профілактики в основній групі було використання показника термоасиметрії ΔТ. Обсяг медикаментозної терапії варіював від знеболювальної терапії препаратом Дексалгін®, вітамінами групи В і С, препаратами Са і вітаміном D3, нуклеотидами (Келтікан) до доповнення лікування антиоксидантом Берлітіоном, антиконвульсантами, протинабряковими препаратами при ΔТ > 2,2 ± 0,5 °С. Після зняття системи фіксації інтенсивність кінезотерапії зростала, відзначали гострі явища асептичного запалення і больове обмеження рухів. У цей період призначали ультразвук (фонофорез) із Фастум® гелем і Ліотон® 1000 гелем. З метою оцінки функції верхньої кінцівки використовували рентгенологічні дані та результати опитувальника DASH (Disability of the Arm, Shoulder and Hand Outcome Measure). Результати. Функціональні результати лікування хворих з ПДМЕПК за шкалою DASH: добрі результати становили 27,7 % у контрольній групі і 67,2 % — в основній (р < 0,05), а незадовільні — 29,4 і 6 % відповідно. Ця динаміка підтверджує ефективність застосування індивідуальної медикаментозної терапії, визначеної з використанням методу прогнозування імовірності розвитку посттравматичного напружено-деформованого стану за допомогою градієнта Т, і проведення фізіотерапії Фастум® гелем і Ліотон® 1000 гелем, ранньої кінезотерапії. Висновки. Запропонована система ранньої реабілітації була безпечною. На ранніх етапах проводили магніто- і пайлер-терапію, після зняття пов’язки — фонофорез із Фастум® гелем і Ліотон® 1000 гелем; після курсу фонофорезу топічні препарати використовувалися в домашніх умовах. Визначено ефективність запропонованих заходів — добрі функціональні результати через 30 днів після зняття системи полімерної напівтвердої фіксації становили 67,2 %.

Background. One of the most common fractures is fracture of the distal metaepiphysis of the radius (FDMER). A key area for improving treatment outcomes is the improvement of the rehabilitation measures, starting from the early stages. Objective: to improve the outcomes of conservative treatment for FDMER by conducting early comprehensive rehabilitation using topical anti-inflammatory, analgesic and anti-edematous drugs. Materials and methods. There were 69 patients with FDMER under observation. The correction was performed after injection of 2% lidocaine solution and intramuscular 2% Dexalgin® solution into the hematoma according to the method developed by us using a traction device with adhesive plaster traction of the 1st-3rd fingers. After reposition, the fragments were fixed with a plaster cast (34 observations) or a semi-rigid polymer bandage (35 cases) in the retention position of the hand. Patients with fracture fixation using a plaster cast and rehabilitation according to the generally accepted principles formed the comparison group. In 35 cases (the main group), fixation was performed with a semi-rigid polymer Scotchcast SoftCast bandage. Greater stability of fixation was achieved (lower mobility of the fragments). A convenient way to determine the likelihood of developing neurodystrophic syndrome and the individual vo-lume of prophylaxis in the main group was to use the thermoasymmetry index ΔT. The scope of drug treatment ranged from analgesic therapy with Dexalgin®, vitamins B and C, Ca preparations and vitamin D3, nucleotides (Keltican) to supplementation with the antioxidant berlithion, anticonvulsants, and decongestants at ΔT > 2.2 ± 0.5 °C. After removal of the fixation system, the intensity of kinesiotherapy increased, acute aseptic inflammation and painful limitation of movements were noted. During this period, ultrasound (phonophoresis) with Fastum® gel and Lioton® 1000 gel was prescribed. To assess the function of the upper limb, radiological data, and the DASH (Disability of the Arm, Shoulder and Hand) outcome measure were used. Results. The functional outcomes of treatment in patients with FDMER according to the DASH score were as follows: good results were observed in 27.7 % of cases in the control group and 67.2 % in the main group (p < 0.05), while unsatisfactory results in 29.4 and 6 %, respectively. This dynamics confirms the effectiveness of individual drug therapy, determined with the method for predicting the likelihood of developing post-traumatic neurodystrophic syndrome using the Tº gradient and physiotherapy with Fastum® gel and Lioton® 1000 gel, early kinesitherapy. Conclusions. The proposed system of early rehabilitation was safe. In the early stages, magnetic and PILER therapy was performed, after removal of the bandage — phonophoresis with Fastum® gel and ­Lioton® 1000 gel; after the course of phonophoresis, topical drugs were used at home. The proposed measures appeared to be effective: good functional results 30 days after removal of a semi-rigid polymer fixation system were achieved in 67.2 % of cases.

перелом дистального метаепіфіза променевої кістки; реабілітація

fracture of the distal metaepiphysis of the radius; rehabilitation