Журнал "Гастроэнтерология" Том 58, №2, 2024

Гепаторенальний синдром є критичним та потенційно небезпечним для життя ускладненням у пацієнтів із прогресуючим цирозом печінки, який характеризується розвитком ниркової дисфункції за відсутності основної структурної патології нирок [1]. Незважаючи на деякі обнадійливі дослідження фармакологічних методів лікування, розвиток гепаторенального синдрому у людей з цирозом печінки віщує невтішний прогноз, оскільки ниркова недостатність зазвичай необоротна, якщо не буде виконана транс­плантація печінки. Мета роботи — продемонструвати на прикладі клінічного випадку особливості перебігу гепаторенального синдрому та методику його успішного лікування. У статті описаний клінічний випадок розвитку гепаторенального синдрому в післяопераційному періоді у жінки 54 років, яка була госпіталізована в ургентному порядку з кровотечею з варикозно розширених вен стравоходу. В анамнезі діагностований цироз печінки, асоційований з HCV та тромбозом ворітної вени, синдром портальної гіпертензії, кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу, асцит. Після стабілізації гемодинамічних показників хворій виконано операцію портоазигального роз’єднання, що передбачала деваскуляризацію дистального відділу стравоходу, проксимального відділу шлунка, апаратну транссекцію стравоходу. Перша доба післяопераційного періоду ускладнилась розвитком гепаторенального синдрому. Тільки своєчасна діагностика гепаторенального синдрому при декомпенсованій портальній гіпертензії з усуненням патофізіологічних компонентів патологічного процесу дозволяє здійснити корекцію цієї складної патології. При дренуванні асциту можлива детоксикація організму, що дозволяє частково компенсувати порушену функцію нирок. Замісна альбумінотерапія дозволяє підтримати осмотичний баланс організму.

Hepatorenal syndrome is a critical and potentially life-threatening complication in patients with advanced liver cirrhosis, characterized by the development of renal dysfunction in the absence of underlying structural kidney disease. Despite some encouraging studies of pharmacological treatments, the development of hepatorenal syndrome in people with cirrhosis implies a poor prognosis, as renal failure is usually irreversible unless a liver transplantation is performed. The purpose is to show the peculiarities of hepatorenal syndrome and the method of its successful treatment. The article describes a clinical case of hepatorenal syndrome in the postoperative period in a 54-year-old woman who was hospitalized urgently with bleeding esophageal varices. She has a history of liver cirrhosis associated with HCV and portal vein thrombosis, portal hypertension syndrome, blee­ding esophageal varices, ascites. After stabilization of hemodynamic parameters, the patient underwent a portoazygous disconnection, which included devascularization of the distal esophagus, proximal stomach, and esophageal transection. The first day of the postoperative period was complicated by the development of hepatorenal syndrome. Only its timely diagnosis in decompensated portal hypertension, with the elimination of pathophysiological components of the pathological process, allows correcting this complex pathology. When draining ascites, detoxification of the body is possible, which makes it possible to partially compensate for impaired kidney function. Albumin replacement therapy helps maintain osmotic balance.

гепаторенальний синдром; цироз печінки; портальна гіпертензія; асцит; альбумін

hepatorenal syndrome; liver cirrhosis; portal hypertension; ascites; albumin

1. Choi JC, Yoo JJ. [Hepatorenal Syndrome]. Korean J Gastroenterol. 2023 Nov 25;82(5):224-232. Korean. doi: 10.4166/kjg.2023.108. PMID: 37997218.
2. Bera C, Wong F. Management of hepatorenal syndrome in liver cirrhosis: a recent update. Therap Adv Gastroenterol. 2022 Jun 14;15:17562848221102679. doi: 10.1177/17562848221102679. PMID: 35721838; PMCID: PMC9201357.
3. Belcher JM. Hepatorenal Syndrome: Pathophysiology, Diagnosis, and Treatment. Med Clin North Am. 2023 Jul;107(4):781-792. doi: 10.1016/j.mcna.2023.03.009. Epub 2023 Apr 20. PMID: 37258014.
4. Angeli P, Garcia-Tsao G, Nadim MK, Parikh CR. News in pathophysiology, definition and classification of hepatorenal syndrome: A step beyond the International Club of Ascites (ICA) consensus document. J Hepatol. 2019 Oct;71(4):811-822. doi: 10.1016/j.jhep.2019.07.002. Epub 2019 Jul 11. PMID: 31302175.
5. Jung CY, Chang JW. Hepatorenal syndrome: Current concepts and future perspectives. Clin Mol Hepatol. 2023 Oct;29(4):891-908. doi: 10.3350/cmh.2023.0024. Epub 2023 Apr 13. PMID: 37050843; PMCID: PMC10577351.
6. Juanola A, Solé C, Toapanta D, Ginès P, Solà E. Monitoring Renal Function and Therapy of Hepatorenal Syndrome Patients with Cirrhosis. Clin Liver Dis. 2021 May;25(2):441-460. doi: 10.1016/j.cld.2021.01.011. Epub 2021 Mar 11. PMID: 33838860.
7. Loftus M, Brown RS Jr, El-Farra NS, Owen EJ, Reau N, Wadei HM, Bernstein D. Improving the Management of Hepatorenal Syndrome-Acute Kidney Injury Using an Updated Guidance and a New Treatment Paradigm. Gastroenterol Hepatol (NY). 2023 Sep;19(9):527-536. PMID: 37771795; PMCID: PMC10524408.
8. Balcar L, Tonon M, Semmler G, et al. Baveno Cooperation: an EASL consortium. Risk of further decompensation/mortality in patients with cirrhosis and ascites as the first single decompensation event. JHEP Rep. 2022 Jun 3;4(8):100513. doi: 10.1016/j.jhepr.2022.100513. PMID: 35845294; PMCID: PMC9284386.
9. Simonetto DA, Gines P, Kamath PS. Hepatorenal syndrome: pathophysiology, diagnosis, and management. BMJ. 2020 Sep 14;370:m2687. doi: 10.1136/bmj.m2687. PMID: 32928750.
10. Yoon KT, Liu H, Lee SS. β-blockers in advanced cirrhosis: More friend than enemy. Clin Mol Hepatol. 2021 Jul;27(3):425-436. doi: 10.3350/cmh.2020.0234. Epub 2020 Dec 3. PMID: 33317244; PMCID: PMC8273637.
11. Flamm SL, Wong F, Ahn J, Kamath PS. AGA Clinical Practice Update on the Evaluation and Management of Acute Kidney Injury in Patients With Cirrhosis: Expert Review. Clin Gastroenterol Hepatol. 2022 Dec;20(12):2707-2716. doi: 10.1016/j.cgh.2022.08.033. Epub 2022 Sep 6. PMID: 36075500.
12. Wong F. The evolving concept of acute kidney injury in patients with cirrhosis. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2015 Dec;12(12):711-9. doi: 10.1038/nrgastro.2015.174. Epub 2015 Oct 20. PMID: 26484442.
13. Amathieu R, Al-Khafaji A, Sileanu FE, Foldes E, DeSensi R, Hilmi I, Kellum JA. Significance of oliguria in critically ill patients with chronic liver disease. Hepatology. 2017 Nov;66(5):1592-1600. doi: 10.1002/hep.29303. Epub 2017 Sep 26. PMID: 28586126.
14. Ginès P, Solà E, Angeli P, Wong F, Nadim MK, Kamath PS. Hepatorenal syndrome. Nat Rev Dis Primers. 2018 Sep 13;4(1):23. doi: 10.1038/s41572-018-0022-7. Erratum in: Nat Rev Dis Primers. 2018 Oct 15;4(1):33. PMID: 30213943.
15. Lee HA, Seo YS. Current knowledge about biomarkers of acute kidney injury in liver cirrhosis. Clin Mol Hepatol. 2022 Jan;28(1):31-46. doi: 10.3350/cmh.2021.0148. Epub 2021 Aug 2. PMID: 34333958; PMCID: PMC8755473.
16. Gambino C, Piano S, Stenico M, et al. Diagnostic and prognostic performance of urinary neutrophil gelatinase-associated lipocalin in patients with cirrhosis and acute kidney injury. Hepatology. 2023 May 1;77(5):1630-1638. doi: 10.1002/hep.32799. Epub 2023 Apr 17. PMID: 36125403; PMCID: PMC10113003.
17. Allegretti AS, Solà E, Ginès P. Clinical Application of Kidney Biomarkers in Cirrhosis. Am J Kidney Dis. 2020 Nov;76(5):710-719. doi: 10.1053/j.ajkd.2020.03.016. Epub 2020 Jul 1. PMID: 32622560.
18. Singapura P, Ma TW, Sarmast N, et al. Estimating Glome–rular Filtration Rate in Cirrhosis Using Creatinine-Based and Cystatin C-Based Equations: Systematic Review and Meta-Analysis. Liver Transpl. 2021 Nov;27(11):1538-1552. doi: 10.1002/lt.26216. Epub 2021 Aug 1. PMID: 34143570.
19. Allegretti AS, Parada XV, Endres P, et al. HRS-HARMONY study investigators. Urinary NGAL as a Diagnostic and Prognostic Marker for Acute Kidney Injury in Cirrhosis: A Prospective Study. Clin Transl Gastroenterol. 2021 May 11;12(5):e00359. doi: 10.14309/ctg.0000000000000359. PMID: 33979307; PMCID: PMC8116001.
20. Ranasinghe IR, Sharma B, Bashir K. Hepatorenal Syndrome. 2023 Aug 8. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024 Jan–. PMID: 28613606. Fvailable from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK430856/. Accessed: April 02, 2024.
21. Biggins SW, Angeli P, Garcia-Tsao G, et al. Diagnosis, Eva–luation, and Management of Ascites, Spontaneous Bacterial Peritonitis and Hepatorenal Syndrome: 2021 Practice Guidance by the American Association for the Study of Liver Diseases. Hepatology. 2021 Aug;74(2):1014-1048. doi: 10.1002/hep.31884. PMID: 33942342.
22. Bernardi M, Angeli P, Claria J, et al. lbumin in decompensated cirrhosis: new concepts and perspectives. Gut. 2020 Jun;69(6):1127-1138. doi: 10.1136/gutjnl-2019-318843. Epub 2020 Feb 26. PMID: 32102926; PMCID: PMC7282556.
23. Mohamed MMG, Rauf A, Adam A, Kheiri B, Lacasse A, El-Halawany H. Terlipressin effect on hepatorenal syndrome: Updated meta-analysis of randomized controlled trials. JGH Open. 2021 Jul 1;5(8):896-901. doi: 10.1002/jgh3.12600. PMID: 34386597; PMCID: PMC8341180.
24. Wong F, Pappas SC, Curry MP, et al. CONFIRM Study Investigators. Terlipressin plus Albumin for the Treatment of Type 1 Hepatorenal Syndrome. N Engl J Med. 2021 Mar 4;384(9):818-828. doi: 10.1056/NEJMoa2008290. PMID: 33657294.
25. Tapper EB, Parikh ND. Diagnosis and Management of Cirrhosis and Its Complications: A Review. JAMA. 2023 May 9;329(18):1589-1602. doi: 10.1001/jama.2023.5997. PMID: 37159031; PMCID: PMC10843851.