Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 20, №4, 2024

Актуальність. Венозні тромбози та емболії — одне з основних і найбільш грізних ускладнень в ургентній абдомінальній хірургії в умовах глобальної пандемії, викликаної коронавірусом виду SARS-CoV-2, що невпинно погіршує показники захворюваності й летальності. Незважаючи на нагромадження достатніх знань щодо проблеми венозного тромбоемболізму в цілому, питання розуміння унікальної протромботичної патофізіології вірусу та його потенціювання коагуляційної системи у пацієнтів з COVID-19 залишається на субоптимальному рівні. Мета: оцінити масштаб венозних тромбозів у пацієнтів, невідкладно оперованих з приводу абдомінальної патології, з супутньою коронавірусною хворобою, та визначити основні заходи з поліпшення ефективності профілактики й лікування. Матеріали та методи. Проаналізовано результати лікування 3476 хворих у центрі хірургії № 1 КНП «Львівське територіальне медичне об’єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» з квітня 2021 р. по березень 2022 р., 89,3 % з яких було госпіталізовано у невідкладному порядку. Померли 159 (4,6 %) пацієнтів, переважно від гнійно-септичних ускладнень, поліорганної (у першу чергу тяжкої дихальної) недостатності та венозних тромбозів і емболій. Результати. Неспецифічну профілактику венозних тромбозів та емболій проводили всім пацієнтам, вона полягала в еластичній компресії ніг перед транспортуванням хворого в операційну й ранній активізації хворого після хірургічного втручання. Важливим компонентом відновлення рухової активності вважали адекватне знеболювання та допомогу медичного персоналу. Специфічну профілактику венозних тромбозів здійснювали шляхом підшкірного введення низькомолекулярних гепаринів один чи два рази на день. З початком пандемії та різким збільшенням тромбоемболічних ускладнень у клініці розпочали використовувати триваліші терміни профілактики зі збільшенням дози та кратності введення антикоагулянтів. Висновки. Невирішеними питаннями, які стали на перешкоді оптимізації профілактики венозних тромбозів та емболій у клініці, є нові виклики, пов’язані з пандемією COVID-19, недостатня настороженість лікарів щодо проблеми тромбоемболічних ускладнень, труднощі об’єктивної оцінки ризику тромбозу глибоких вен при наявності багатьох факторів, відсутність адаптованих до умов сьогодення шкал оцінки ризику венозних тромбозів.

Background. Venous thrombosis and embolism are one of the main and most threatening complications in emergency abdominal surgery in the conditions of global pandemic caused by the SARS-CoV-2, which is constantly worsening the morbidity and mortality rates. Despite the accumulation of sufficient knowledge on the problem of venous thromboembolism in general, understanding the unique prothrombotic pathophysiology of the virus and its potentiation of the coagulation system in patients with COVID-19 remains at a suboptimal level. The purpose of the study is to assess the extent of venous thrombosis in patients undergoing emergency surgery for abdominal pathology with concomitant coronavirus disease and to determine the main measures to improve the effectiveness of prevention and treatment. Materials and methods. The results of the treatment of 3,476 patients in the Surgical center 1 of the CNPE of the Lviv Territorial Medical Union “Multidisciplinary Clinical Hospital of Intensive Treatment Methods and Emergency Medical Care” from April 2021 to March 2022 were analyzed, 89.3 % of them were hospitalized urgently. One hundred and fifty-nine (4.6 %) patients died, mainly from purulent-septic complications, multi-organ (primarily severe respiratory) failure and venous thrombosis and embolism. Results. Non-specific prevention of venous thrombosis and embolism was carried out in all patients. It consisted in elastic compression of the legs before transporting the patient to the operating room and early ambulation after surgery. Adequate analgesia and assistance from medical staff were considered an important component of motor activity recovery. Specific prevention of venous thrombosis was carried out by subcutaneous injection of low-molecular-weight heparins once or twice a day. With the beginning of the pandemic and a sharp rise of thromboembolic complications, a longer prophylaxis with increased dose and frequency of anticoagulant administration began to be used in clinical practice. Conclusions. Unresolved issues that stood in the way of optimizing the prevention of venous thrombosis and embolism in the clinic are the new challenges associated with the COVID-19 pandemic, insufficient alertness of doctors to the problem of thromboembolic complications, difficulties in objective assessment of the risk of deep vein thrombosis in the presence of many factors, absence of scales for evaluating the risk of venous thrombosis adapted to today’s conditions.

венозні тромбози та емболії; COVID-19; невідкладна абдомінальна хірургія

venous thrombosis and embolism; COVID-19; emergency abdominal surgery

1. Boyko V., Likhman V., Shevchenko O., Tkachuk O. Thromboembolic complications in patients with acute surgical pathology with coronavirus infection of COVID-19. Emergency medicine. 2022;18(3):36-39. https://doi.org/10.22141/2224-0586.18.3.2022.1488.
2. Матвійчук Б.О., Федчишин Н.Р., Бохонко Р.Л., Федоришин Т.М. Місце венозного тромбоемболізму в структурі госпітальної летальності у пацієнтів з гострою хірургічною абдомінальною патологією та COVID-19. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Медицина». 2023;2(68):79-84. https://doi.org/10.32782/2415-8127.2023.68.14.
3. Connors J.M., Levy J.H. Thromboinflammation and the hypercoagulability of COVID-19. J. Thromb. Haemostasis. 2020;18(7):1559-61. https://doi.org/10.1111/jth.14849. 
4. Ranucci M., Ballotta A., Di Dedda U., Baryshnikova E. The procoagulant pattern of patients with COVID-19 acute respiratory distress syndrome. J. Thromb. Haemostasis. 2020;18(7):1747-51. https://doi.org/10.1111/jth.14854. 
5. Hulshof A.M., Brüggemann R.G., Mulder M.G., Berg T.W. Serial EXTEM, FIBTEM, and tPA rotational thromboelastometry observations in the Maastricht intensive care COVID-19 cohort-persistence of hypercoagulability and hypofibrinolysis despite anticoagulation. Front Cardiovasc Med. 2021;8:6541-74. https://doi.org/10.3389/fcvm.2021.654174. 
6. Cuker A., Tseng E.K., Nieuwlaat R., Angchaisuksiri P. American Society of Hematology 2021 guidelines on the use of anticoa-gulation for thromboprophylaxis in patients with COVID-19. Blood Adv. 2021;5(3):872-88. https://doi.org/ 10.1182/ bloodadvan-ces.2020003763. 
7. Streng A.S., Delnoij T.S.R., Mulder M.G., Sels J. Monitoring of unfractionated heparin in severe COVID-19: an observational study of patients on CRRT and ECMO. TH Open. 2020;4(4):e365-75. https://doi.org/10.1055/s0040-1719083. 
8. Schulman S., Sholzberg M., Spyropoulos A.C., Zarychanski R., Resnick H.E., Bradbury C.A. et al. ISTH guidelines for antithrombotic treatment in COVID-19. Journal of Thrombosis and Haemostasis. 2022;10:2214-11. https://doi.org/10.1111/jth.15808. 
9. Thachil J., Juffermans N.P., Ranucci M., Connors J.M. ISTH DIC subcommittee communication on anticoagulation in COVID-19. J. Thromb. Haemostasis. 2020;18(9):2138-44. https://doi.org/10.1111/jth.15004. 
10. Levy J.H., Connors J.M. Heparin resistance — clinical perspectives and management strategies. N. Engl. J. Med. 2021;385(9):826-32. https://doi.org/10.1056/NEJMra2104091. 
11. Berg T.W., Hulshof A.M., Nagy M., Oerle R. Suggestions for global coagulation assays for the assessment of COVID-19 associated hypercoagulability. Thromb. Res. 2021;84-89. https://doi.org/10.1016/j.thromres.2021.02.026. 
12. Di Minno A., Ambrosino P., Calcaterra I., Di Minno M.N. COVID-19 and Venous Thromboembolism: A Meta-analysis of Li-terature Studies. Semin Thromb Hemost. 2020;46(7):763-9. https://doi: 10.1055/s-0040-1715456.
13. Acharya Y., Alameer A., Calpin G., Alkhattab M., Sultan S. A comprehensive review of vascular complications in COVID-19. J Thromb Haemost. 2022;53(3):586-7. https://doi: 10.1007/s11239-021-02593-2.
14. Tas J., Gassel R.J., Heines S., Mulder M. Serial measurements in COVID-19-induced acute respiratory disease to unravel he-terogeneity of the disease course: design of the Maastricht Intensive Care COVID cohort (MaastrICht). BMJ Open. 2020;10(9):e040175. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2020-040175. 
15. Wang Y., Kang H., Liu X., Tong Z. Combination of RT-qPCR testing and clinical features for diagnosis of COVID-19 facilitates ma-nagement of SARS-CoV-2 outbreak. J. Med. Virol. 2020;92(6):538-39. https://doi.org/10.1002/jmv.25721. 
16. Toulon P., Smahi M., Pooter N. APTT therapeutic range for monitoring unfractionated heparin therapy. Significant impact of the anti-Xa reagent used for correlation. J. Thromb. Haemostasis. 2021;19(8):2002-2006. https://doi.org/10.1111/jth.15264. 
17. Connors J.M., Levy J.H. COVID-19 and its implications for thrombosis and anticoagulation. Blood. 2020;135(23):2033-40. https://doi.org/10.1182/blood.202060.