Журнал «Медицина неотложных состояний» Том 21, №4, 2025

Актуальність. Гострі шлунково-кишкові кровотечі (ГШКК) з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту виразкового генезу становлять безпосередню загрозу для життя хворого і потребують застосування відповідного діагностично-лікувального алгоритму, одним із компонентів якого при неефективності ендоскопічного гемостазу та консервативної терапії останнім часом є виконання ангіографічного дослідження судин шлунка та дванадцятипалої кишки з метою виявлення джерела кровотечі та проведення ендоваскулярного гемостазу. Мета роботи: покращення результатів діагностики та лікування гострих виразкових гастродуоденальних кровотеч (ВГДК) із застосуванням рентген-ендоваскулярних катетерних технологій. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 17 пацієнтів з ВГДК у період з 2007 до 2024 року з метою виявлення джерела кровотечі та вибору відповідного (тимчасового або остаточного) методу рентген-ендоваскулярного катетерного гемостазу (РЕКГ). Вибір відповідного методу РЕКГ (терапевтичний або хірургічний), а також послідовність виконання РХВ залежали від тяжкості стану пацієнта, ступеня крововтрати, анатомічних варіантів кровопостачання шлунка та дванадцятипалої кишки, особливостей катетеризації конкретної судини та катетера, за допомогою якого здійснювався РЕКГ. Результати. Проведено аналіз результатів ангіографічної діагностики та РЕКГ у 17 хворих з ВГДК. У всіх пацієнтів з ВГДК ендоскопічний гемостаз був неефективним, усі вони мали високий ризик виконання оперативного втручання на висоті кровотечі. У 14 (82,4 %) хворих, у яких ангіографічне дослідження виконано на висоті кровотечі, вдалося виявити безпосередньо джерело кровотечі за прямими ангіографічними ознаками кровотечі (екстравазація контрастної речовини, псевдоаневризма артерії, інтенсивне накопичення контрастної речовини стінкою шлунка або дванадцятипалої кишки в ділянці виразки). Серед методів РЕКГ застосовували як внутрішньоартеріальну гемостатичну терапію, так і емболізацію артерій з введенням крупнодисперсних емболів та металевих спіралей Джантурко в просвіт судини, що кровоточить. Критерієм ефективності РЕКГ вважали за ангіограмами повне припинення артеріального кровотоку (оклюзії) за дистальними гілками емболізованої судини, а клінічно — зупинку кровотечі. Висновки. Вивчення ангіографічної картини джерела у хворих з ВГДК показало, що найбільш інформативними були суперселективні артеріограми. Виконання артеріографії з виявленням прямих та непрямих ангіографічних ознак кровотечі дозволило встановити джерело кровотечі в басейні черевного стовбура або верхньої брижової артерії з подальшим проведенням відповідного РЕКГ з урахуванням ангіографічної семіотики. Застосування РЕКГ насамперед показано при неефективності ендоскопічного гемостазу у хворих похилого віку з ГШКК виразкового генезу. РЕКГ — високоефективний і малотравматичний метод лікування ГШКК, який може бути рекомендований як альтернатива хірургічній операції на висоті кровотечі у хворих з високим ризиком оперативного втручання.

Background. Acute ulcer-related upper gastrointestinal bleeding poses an immediate life-threatening risk to patients and necessitates the use of an appropriate diagnostic and therapeutic algorithm. One of its components, particularly when endoscopic hemostasis and conservative therapy are ineffective, is the angiographic examination of the stomach and duodenal vessels to identify the source of bleeding and to perform endovascular hemostasis. The aim of the study is to improve the outcomes of diagnosis and treatment of acute ulcerative gastroduodenal bleeding (UGDB) by utilizing X-ray endovascular catheter technologies. Materials and methods. The study included 17 patients with UGDB from 2007 to 2024 to identify the source of bleeding and select the appropriate (temporary or definitive) X-ray endovascular catheter hemostasis (XRECH) method. The selection of the appropriate XRECH method (therapeutic or surgical) and the sequence of performing X-ray surgical interventions depended on the severity of the patient’s condition, the degree of blood loss, the anatomical variants of the blood supply to the stomach and duodenum, the features of catheterization of a particular vessel and the catheter used to perform XRECH. Results. The study analyzed the results of angiographic diagnosis and XRECH in 17 patients with UGDB. Endoscopic hemostasis was ineffective in all patients, and all of them had a high risk for surgical intervention during active bleeding. In 14 patients (82.4 %) who underwent angiographic examination during active bleeding, the direct angiographic signs of bleeding (contrast medium extravasation, pseudoaneurysm of the artery, intense contrast accumulation in the stomach or duodenum wall near the ulcer) allowed for the identification of the exact bleeding source. The XRECH methods used included intra-arterial hemostatic therapy and arterial embolization with the introduction of particulate emboli and Gianturco steel coils into the lumen of a bleeding vessel. The effectiveness of XRECH was determined by angiograms showing complete cessation of arterial blood flow (occlusion) in the distal branches of the embolized vessel, and clinically by the cessation of bleeding. Conclusions. The study of the angiographic picture of the bleeding source in patients with UGDB showed that superselective arteriograms were the most informative. Performing arteriography to detect direct and indirect angiographic signs of bleeding allowed for the identification of the bleeding source in the celiac trunk or superior mesenteric artery, followed by appropriate XRECH based on angiographic semiotics. The use of XRECH is particularly indicated when endoscopic hemostasis is ineffective in elderly patients with ulcerative acute gastrointestinal bleeding. XRECH is a highly effective and minimally invasive method for treating acute gastrointestinal bleeding, which can be recommended as an alternative to surgical intervention during active bleeding in patients with a high risk of surgery.

гострі шлунково-кишкові кровотечі; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки; ангіографія артерій шлунка та дванадцятипалої кишки; рентген-ендоваскулярний катетерний гемостаз

acute gastrointestinal bleedings; gastric and duodenal ulcer disease; angiography of the stomach and duodenal arteries; X-ray endovascular catheter hemostasis

1. Король Я.А. Гострі виразкові гастродуоденальні кровотечі: особливості лікувальної стратегії на сучасному етапі. Art of Medicine. 2018. № 4 (8). С. 106-108.
2. Bazan H.A., Kim U. Fatal gastroduodenal artery bleeding. Gastrointestinal Endoscopy. 2003. Vol. 58, № 5. P. 755. doi: 10.1016/s0016-5107(03)02109-6.
3. Mnkemller K.E., Eloubeidi М.А. Bleeding peptic ulcers: what’s new? Gastrointestinal Endoscopy. 2002. Vol. 56, № 1. P. 153-159.
4. Ayantunde A.A. Current Opinions in Bleeding Peptic Ulcer Disease Journal of Gastrointestinal &Digestive System. 2014. Vol. 4. P. 172. doi: 10.4172/2161-069X.1000172.
5. Lee Y.J., Min B.R., Kim E.S., et al. Predictive factors of mortality within 30 days in patients with nonvariceal upper gastrointestinal bleeding. Korean Journal of Internal Medicine. 2016. Vol. 31, № 1. Р. 54-64. doi: 10.3904/kjim.2016.31.1.54.
6. Михайлов А.П., Данилов А.М., Напалков А.Н. Особенности хирургической тактики при язвенных гастродуоденальных кровотечениях у больных пожилого и старческого возраста. Вестник хирургии им. И.И. Грекова. 2005. Т. 164, № 6. С. 74-77.
7. Шугаев А.И., Агишев А.С. Лечение при язвенных гастродуоденальных кровотечениях у больных пожилого и старческого возраста. Вестник хирургии. 2001. Т. 160, № 3. С. 114-118.
8. Хохлова Е.Е., Зайратьянц О.В., Тарасова Л.Б., Шепелева Ю.А. Острое гастродуоденальное эрозивно-язвенное поражение у пожилых больных терапевтического и неврологического профиля. Клиническая геронтология. 2013. № 3-4. С. 40-42.
9. Khaghan N., Holt P.R. Peptic disease in elderly patients. Can. J. Gastroent. Canadian journal of gastroenterology & hepatology. 2000. Vol. 14, № 1. Р. 922-928. doi: 10.1155/2000/697943.
10. Ярема И.В., Дзюбановский И.Я., Басистюк И.И. и др. Хирургия язвенной болезни у больных пожилого и старческого возраста. Вестник хирургии. 1996. № 4. С. 84-88.
11. Dousset B., Suc B., Boudet M.J., et al. Traitement chirurgical des hemorragies ulcercuses graves: facteurs prdictifs de la mortalit opratoire. Gastroentrologie Clinique et Biologique. 1995. Vol. 19, № 3. P. 259-265.
12. Botianu A., Matei D., Tantau M., Acalovschi M. Mortality and need of surgical treatment in acute upper gastrointestinal bleeding: a one-year study in a tertiary center with a 24 hours/day —7 days/week endoscopy call. Has anything changed? Chirurgia (Bucur). 2013. Vol. 108. P. 312-318.
13. Гіленко І.О., Дем’янюк Д.Г., Горлачов М.І. та ін. Діагностика та лікування шлунково-кишкових кровотеч виразкової природи. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Медицина. 2001. Вип. 14. С. 127-129.
14. Дзюбановський І.Я., Басистюк І.І. Рецидивні дуоденальні виразкові кровотечі: прогнозування і вибір лікувальної тактики. Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. 2007. Т. 11, № 1. С. 23-24.
15. Фомін П.Д., Запорожан С.Й. Фактори ризику летальності у хворих з гастродуоденальними кровотечами виразкового ґенезу. Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. 2007. Т. 11, № 1. С. 25-26.
16. Шапринський В.О., Камінський О.А., Білошицький В.Ф., Павлик І.В. Деякі аспекти прогнозування виникнення рецидиву шлунково-кишкової кровотечі виразкової етіології. Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. 2007. Т. 11, № 1. С. 29-30.
17. Barkun A.N., Bardou M., Kuipers E.J., Sung J., et al. International consensus recommendations on the management of patients with nonvariceal upper gastrointestinal bleeding. Annals of Internal Medicine. 2010. Vol. 152, № 2. P. 101-113. doi: 10.7326/0003-4819-152-2-201001190-00009.
18. Асадов С.А. Хирургическое лечение «трудных» и осложненных гастродуоденальных язв. Хирургия. Журнал им. Н.И. Пирогова. 2002. № 11. С. 64-67.
19. Ганжий В.В. Хірургічна тактика при гастродуоденальних виразках, ускладнених шлунково-кишковою кровотечею: дис. … доктора мед. наук: 14.00.03. Київ, 2005. 465 с.
20. Khamaysi I., Gralnek M. Acute upper gastrointestinal bleeding (UGIB): initial evaluation and management. Journal of Clinical Gastroenterology. 2013. Vol. 27. P. 633-638.
21. Жерлов Г.К. Современные тенденции диагностики и лечения гастродуоденальных язв. Бюллетень сибирской медицины. 2003. № 4. С. 5-14.
22. Ephraim J.K., Devane A.M., Abrams G.A. Patient and endoscopic characteristics and clinical outcomes in subjects with non-variceal GI bleeding referred for transarterial embolization: a single-center experience. Abdominal Radiology (NY). 2022. Vol. 47, № 11. P. 3883-3891. doi: 10.1007/s00261-022-03650-x.
23. Bini E.J., Cohen J. Endoscopic treatment compared with me–dical therapy for the prevention of recurrent ulcer hemorrhage in patients with adherent clots. Gastrointestinal Endoscopy. 2003. Vol. 58, № 5. P. 707-714. doi: 10.1016/s0016-5107(03)02014-5.
24. Chung I.K., Kim E.J., Lee M.S., Kim H.S., et al. Endoscopic factors predisposing to rebleeding following endoscopic hemostasis in bleeding peptic ulcers. Endoscopy. 2001. Vol. 33, № 11. P. 969-975. doi: 10.1055/s-2001-17951. PMID: 11668406.
25. Imhof M., Ohmann C., Rher H.D., Glutig H. Endoscopic versus operative treatment in high-risk ulcer bleeding patients — results of a randomised study Langenbeck’s Archives of Surgery. 2003. Vol. 387, № 9-10. P. 327-336. doi: 10.1007/s00423-002-0329-3.
26. Laine L. Estrada R. Randomized trial of normal saline solution injection versus bipolar electrocoagulation for treatment of patients with high-risk bleeding ulcer: is local tamponade enough? Gastrointestinal Endoscopy. 2002. Vol. 55, № 1. P. 6-10. doi: 10.1067/mge.2002.120390.
27. Seewald S. Seitz U., Thonke F., et al. Interventional endoscopic treatment of upper gastrointestinal bleeding — when, how, and how often. Langenbeck’s Archives of Surgery. 2001. Vol. 386, № 2. P. 88-97. doi: 10.1007/s004230100208.
28. Cho Y., Park S.-J., Lee S., Lee H.N., Bae S.H., Cho S. Gastrointestinal bleeding after failed endoscopic hemostasis: diagnostic efficacy of angiography compared with computed tomography and treatment outcomes of transcatheter arterial embolization. Japanese Journal of Radiology. 2022. Vol. 40, № 6. P. 630-638. doi: 10.1007/s11604-022-01246-5.
29. Никишин Л.Ф., Попик М.П. Рентгеноэндоваскулярная хирургия (интервенционная радиология). Львов: Львівська політехніка, 2006. 323 c.
30. Сикал М.О. Застосування рентген-ендоваскулярного гемостазу в комплексі хірургічного лікування гострої шлунково-кишкової кровотечі виразкового ґенезу. Харківська хірургічна школа. 2013. № 4 (61). C. 96-98.
31. Авдосьев Ю.В., Бойко В.В., Полевой В.П. и др. Ангиографическая семиотика и рентгеноэндоваскулярная хирургия в лечении абдоминальных и желудочно-кишечных кровотечений: монография. Львов: Магнолия-2006, 2020. 664 с.
32. Lee S., Kim T., Han S.C., Pak H., Jeon H.H. (2022). Transcatheter arterial embolization for gastrointestinal bleeding: Clinical outcomes and prognostic factors predicting mortality. Medicine (Baltimore). 2022. Vol. 101, № 31. P. e29342. doi: 10.1097/MD.0000000000029342.
33. Xiao W., Zhang Z., Su T., Yang S., Li J., Zhao Y., Jin L. Clinical model for predicting rebleeding within 30 days after transcatheter arterial embolization for treating acute nonvariceal upper gastrointestinal bleeding. Chinese Journal of Interventional Imaging and Therapy. 2023. Vol. 20, № 5. P. 290-294. doi: 10.13929/j.issn.1672-8475.2023.05.009.
34. Roost I., Zetner D., Rosenberg J., Andresen K. Prophylactic arterial embolization in patients with bleeding peptic ulcers following endoscopic control of bleeding. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2022, Vol. 6, art. № CD014999. doi: 10.1002/14651858.CD014999.
35. Kwon S.H., Noh S.Y., Oh J.H. Interventional radiological approaches to non-variceal gastrointestinal bleeding. International Journal of Gastrointestinal Intervention. 2023. Vol. 12, № 1. P. 37-42. doi: 10.18528/ijgii220005.
36. Yang L. Current Interventional Management of Acute Upper Gastrointestinal Bleeding. Journal of Sichuan University (Medical Science Edition). 2022. Vol. 53, № 3. P. 361-366. doi: 10.12182/20220560206.
37. Затевахин И.И., Щеголев А.Л., Титков Б.Е. Новые технологии в лечении язвенных гастродуоденальных кровотечений. М.: Медицина, 2001. 166 с.
38. Toyoda H., Nakano S., Kumada T., et al. Estimation of usefulness of N-butyl-2-cyanoacrylate-lipiodol mixture in transcatheter arterial embolization for urgent control of life-threatening massive bleeding from gastric or duodenal ulcer. Journal of Gastroenterology and Hepatology. 1996. Vol. 11. P. 252-258. doi: 10.1111/j.1440-1746.1996.tb00071.x.
39. Авдосьєв Ю.В., Бойко В.В. Ангіографія та рентген-ендоваскулярна хірургія внутрішніх і зовнішніх кровотеч: монографія. Харків, 2022. 512 с.
40. Бойко В.В., Авдосьев Ю.В. Возможности рентгенохирургических вмешательств в комплексе гемостатических мероприятий при кровотечениях из верхних отделов желудочно-кишечного тракта. Шпитальна хірургія. 2000. № 1. С. 15-17.
41. Defreyne L., Vanlangenhove P., De Vos M., Pattyn P., et al. Embolization as a first approach with endoscopically unmanageable acute nonvariceal gastrointestinal hemorrhage. Radiology. 2001. Vol. 218, № 3. P. 739-748. doi: 10.1148/radiology.218.3.r01mr05739.
42. Margulis A.R. Heinbecker P., Bernard H.R. Operative mesenteric arteriography in the search for the site in unexplained gastrointestinal hemorrhage: a preliminary report. Surgery. 1960. Vol. 48. P. 534-539.
43. Nusbaum M., Baum S., Blakemore W.S., Finkelstein A.K. Demonstration of intra-abdominal bleeding by selective arteriography. Visualization of celiac and superior mesenteric arteries. Journal of the American Medical Association. 1965. Vol. 191. P. 117-118. doi: 10.1001/jama.1965.03080050035009.
44. Авдосьев Ю.В., Бойко В.В., Белозеров И.В. и др. Ангиография и рентгенэндоваскулярная хирургия торакоабдоминальных кровотечений: учебник. Харьков: ХНУ имени В.Н. Каразина, 2015. 842 с.
45. Porter D.H., Kim D. Angiographic intervention in upper gastrointestinal bleeding. Gastrointestinal emergencies / ed. M.B. Taylor. Williams & Wilkins, 1997. P. 163-180.
46. Seldinger S.I. Catheter replacement of the needle in percutaneous arteriography; a new technique. Acta Radiologica (Stockh). 1953. Vol. 39, № 5. P. 368-376. doi: 10.3109/00016925309136722.
47. Авдосьев Ю.В., Бойко. В.В. Ангиография и рентгенэндоваскулярная хирургия абдоминальных кровотечений: монография. Харьков: Издатель Савчук О.О., 2011. 648 с.
48. Рабкин И.Х., Матевосов А.Л., Готман Л.Н. Рентгенэндоваскулярная хирургия. Руководство для врачей. М.: Медицина, 1987. 416 с.
49. Toyoda H., Nakano S., Takeda I., et al. Transcaheter arterial embolization for massive bleeding from duodenal ulcers not controlled by endoscopic hemostasis. Endoscopy. 1995. Vol. 27, № 4. P. 304-307. doi: 10.1055/s-2007-1005697.
50. Shapiro N., Brandt L., Sprayregen S., et al. Duodenal infarction after therapeutic Gelfoam embolization of a bleeding duodenal ulcer. Gastroentero–logy. 1981. Vol. 80, № 1. P. 176-180.