Журнал «Здоровье ребенка» Том 20, №4, 2025

Актуальність. Алергенспецифічна імунотерапія (АСІТ) є єдиним методом лікування, здатним модифікувати природний перебіг алергічних захворювань. Сублінгвальна (СЛІТ) та підшкірна (ПШІТ) форми введення алергенів широко застосовуються, проте порівняльні дані щодо їх ефективності та впливу на імунну відповідь у дітей залишаються обмеженими. Мета: порівняти ефективність СЛІТ та ПШІТ у дітей з атопічною бронхіальною астмою (БА) шляхом аналізу їх впливу на цитокіновий профіль та імунну відповідь. Матеріали та методи. Обстежено 70 дітей віком 5–17 років з БА легкого та середнього ступеня тяжкості та сенсибілізацією до пилкових алергенів, розподілених на дві групи: група 1 (n = 35) — СЛІТ, група 2 (n = 35) — ПШІТ, та 30 здорових дітей (контроль). Період спостереження — 1 рік. Оцінювали динаміку клінічних проявів, еозинофільного запалення, стану клітинної та гуморальної ланок імунітету, рівнів цитокінів ІЛ-1β та ІЛ-4. Результати. В обох групах спостерігалось вірогідне поліпшення контролю захворювання: зниження загального бала клінічних проявів БА (на 83,4 % у групі 1, на 81,3 % — у групі 2), зменшення частоти симптомів (на 92,5 і 89,5 % відповідно) та потреби в препаратах невідкладної терапії (на 95,3 і 93,4 %). Відзначено порівнянне зменшення еозинофільного запалення: рівень еозинофілів у назальному секреті знизився з 34,6 ± 0,6 % до 15,4 ± 0,8 % у групі 1 та з 38,9 ± 1,8 % до 16,3 ± 0,5 % у групі 2; у периферичній крові — з 14,5 ± 0,5 % до 6,2 ± 1,5 % та з 15,8 ± 0,7 % до 6,3 ± 0,5 % відповідно. Обидва методи АСІТ зумовили зниження рівня IgE, підвищення рівня IgА (p < 0,001) та позитивну динаміку показників клітинної ланки імунітету. Імунорегуляторний індекс зріс у групі СЛІТ з 1,07 ± 0,21 до 1,25 ± 0,17 (р < 0,05), у групі ПШІТ — з 1,15 ± 0,11 до 1,18 ± 0,24 (р > 0,05). Виявлено порівнянну модифікацію цитокінового профілю: зниження рівнів ІЛ-1β (р < 0,05) та ІЛ-4 (р < 0,001) без статистично значущої різниці між групами (р = 0,071 та р = 0,112). Висновки. СЛІТ та ПШІТ мають однакову ефективність у лікуванні дітей з атопічною БА, демонструючи порівнянний вплив на імунітет та цитокіновий профіль. Обидва методи забезпечують формування імунологічної толерантності до алергенів, пригнічення Th2-запалення та зсув імунної відповіді в бік Th1-типу, що свідчить про їх здатність не лише полегшувати симптоми, але й модифікувати перебіг захворювання.

Background. Allergen-specific immunotherapy is currently the only disease-modifying treatment for allergic disea­ses. Among its delivery methods, sublingual (SLIT) and subcutaneous (SCIT) immunotherapy are commonly used. However, comparative data on their efficacy and influence on immune response in pediatric patients remain limited. The purpose was to compare the effectiveness of SLIT and SCIT in children with ato­pic bronchial asthma, focusing on their impact on cytokine profile and immune response. Materials and methods. A total of 70 children aged 5–17 years with mild to moderate bronchial asthma and sensibilization to pollen allergens were enrolled and randomized into two groups: group 1 (n = 35) — SLIT and group 2 (n = 35) — SCIT. A control group of 30 healthy children was included for baseline comparison. The follow-up duration was 1 year. Dyna­mics of clinical symptoms, eosinophilic inflammation, cellular and humoral immunity indicators, and IL-1β and IL-4 cytokines were assessed. Results. In both groups, a significant improvement in disease control was observed: a decrease in the total score of clinical manifestations of asthma (by 83.4 and 81.3 % in groups 1 and 2, respectively), symptom frequency (by 92.5 and 89.5 %), and the need to use rescue medication (by 95.3 and 93.4 %). A comparable reduction in eosinophilic inflammation was noted: the level of eosinophils in nasal secretion decreased from 34.6 ± 0.6 % to 15.4 ± 0.8 % in group 1 and from 38.9 ± 1.8 % to 16.3 ± 0.5 % in group 2; in peripheral blood — from 14.5 ± 0.5 % to 6.2 ± 1.5 % and from 15.8 ± 0.7 % to 6.3 ± 0.5 %, respectively. Both me­thods of allergen-specific immunotherapy led to a decrease in IgE, an increase in IgA (p < 0.001), and positive shifts in cellular immunity. The immunoregulatory index increased in the SLIT group from 1.07 ± 0.21 to 1.25 ± 0.17 (p < 0.05), in the SCIT group from 1.15 ± 0.11 to 1.18 ± 0.24 (p > 0.05). A comparable modification of the cytokine profile was found: a decrease in IL-1β (p < 0.05) and IL-4 (p < 0.001) without a statistically significant difference between the groups (p = 0.071 and p = 0.112). Conclusions. SLIT and SCIT have comparable effectiveness in the treatment of children with atopic bronchial asthma, demonstrating comparable effects on immunity and cytokine profile. Both methods provide the formation of immunological tolerance to allergens, suppression of Th2 inflammation and a shift of the immune response towards the Th1 type, which indicates their ability not only to alleviate symptoms, but also to modify the course of the disease.

бронхіальна астма; діти; сублінгвальна алергенспецифічна імунотерапія; підшкірна алергенспецифічна імунотерапія

bronchial asthma; children; sublingual allergen-specific immunotherapy; subcutaneous allergen-specific immunotherapy