Международный эндокринологический журнал 1(19) 2009
Вернуться к номеру
Перша конференція дослідницької групи «Діабет та серцево-судинна патологія» Європейської асоціації з вивчення діабету (21–23 листопада 2008 року), м. Турин, Італія
Авторы: Сергієнко Вікторія, Кафедра внутрішньої медицини № 1 Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького
Рубрики: Эндокринология
Версия для печати
21–23 листопада 2008 року у м. Турині (Італія) відбулась 1-ша конференція новоствореної дослідницької групи «Діабет та серцево-судинна патологія» Європейської асоціації з вивчення діабету. Конференцію відкрив президент дослідницької групи професор Antonio Ceriello, який привітав учасників і зазначив, що на сьогодні її членами є 123 науковці з різних країн Європи.
Турин, столиця провінції П’ємонт, славиться дивовижної краси архітектурою в стилі бароко, казковими краєвидами, музеями. Місто розташоване в Альпах, де річка Дора-Ріпарії впадає в По. На території сучасного Турина було розташоване місто імператора Августа, що мало назву Augusta Taurinorum. Від нього збереглись рештки стін і башт Порта Палатіна та руїни античного театру.
У соборі Турина зберігається унікальна реліквія — Святий Саван (Туринська плащаниця), в яку було загорнуто тіло Ісуса після зняття з хреста. З ХІІІ ст. П’ємонтом правила династія Савой. У 1563 р. Турин став столицею регіону. Про шляхетне минуле нагадують резиденції Савойської династії, Королівський палац, Палаццо Мадама, палац Каріньяно, замок Валентино та музеї. Згодом Турин перейшов у володіння Франції, а в 1814 р. до влади знову прийшли правителі з династії Савой. Відтоді місто стало центром італійського Відродження. Сьогоднішній Турин зберіг багато від свого вигляду в ХVII–ХVIII ст.
Програма конференції включала наступні пленарні засідання.
Перше засідання: «Роль «пам’яті» метаболізму в розвитку серцево-судинних захворювань». Головуючий: професор Eberhard Standl (Німеччина). Особливу зацікавленість присутніх викликали доповіді Francesco Cosentino (Італія) «Оксидативний стрес і дисфункція ендотелію: біомаркери чи терапевтична мішень»; Peter Gaede (Данія) «Уроки 2-го дослідження STENO»; Krzysztof Narkiewicz (Польща) «Артеріальна гіпертензія і цукровий діабет: нове розуміння старої проблеми»; Sam El-Osta (Австралія) «Пам’ять гіперглікемії й епігенетичне персистування»; Annunziata Lapolla (Італія) «Взаємозв’язок між глікооксидуванням, антиоксидантними параметрами і мікроальбумінурією у хворих на 2-й тип цукрового діабету»; Ljljana Lukic (Сербія) «Взаємозв’язок між пригніченням активності ферментів антиоксидантного захисту та інсуліновою резистентністю у хворих на 2-й тип цукрового діабету з ішемічною хворобою серця»; Matteo Anselmino (Швеція) «Доказова терапія пацієнтів з діабетом та коронарними захворюваннями»; звіт «Euro heart survey on diabetes and the heart»; Gabriela Roman (Pумунія) «Постпрандіальний статус і фактори ризику серцево-судинних захворювань у хворих на 2-й тип цукрового діабету».
Друге пленарне засідання: «Невідкладні стани у «кардіометаболічному світі». Головуючий: професор Nicolae Hancu (Румунія). Професор Paul Valensi (Франція), один із провідних учених у галузі серцево-судинної патології при цукровому діабеті, виступив з програмною доповіддю «Нові фактори ризику серцево-судинних захворювань при цукровому діабеті — міф чи реальність?». Відомий італійський вчений Dario Giugliano презентував блискучу доповідь на тему «Дієта, запальні процеси та серцево-судинні захворювання». Велику зацікавленість викликали також доповіді Aldo Maggioni (Італія) «Серцева недостатність, статини і цукровий діабет»; Mariella Trovati (Італія) «Механізми впливу інсуліну та інсулінової резистентності на судинну стінку»; Antonine Avignon (Франція) «Зміни вмісту остеопротегерину та їх зв’язок із смертністю у хворих з предіабетом»; Emmanuel Cosson (Франція) «N-термінальний про-b-тип натрійуретичного пептиду як маркер асимптомної ІХС у хворих на цукровий діабет»; Ian Megson (Великобританія) «Антиагрегантні ефекти N-ацетилцистеїну у хворих на 2-й тип цукрового діабету»; В.О. Сергієнко, А.М. Урбанович, О.О. Сергієнко (Україна) «Ефективність симвастатину і омега-3-поліненасичених вищих жирних кислот в лікуванні кардіоміопатії у хворих на 2-й тип цукрового діабету».
Третє пленарне засідання: «Цереброваскулярні захворювання і цукровий діабет». Головуючий: професор Carlo B. Giorda (Італія). З програмною доповіддю на тему «Модифікація стилю життя — основа профілактики серцево-судинних захворювань при цукровому діабеті» виступив відомий вчений в цій галузі професор Jaakko Tuomilehto (Фінляндія). Нова цікава інформація прозвучала в доповідях Natalia Rudovich (Німеччина) «Пригнічення інсуліном дії натрійуретичного пептиду — новий погляд на механізми розвитку інсулінової резистентності при артеріальній гіпертензії та серцево-судинних захворюваннях»; Jorgen Rungby (Данія) «Цукрознижувальна терапія та інфаркт міокарда — ризик і прогноз»; Stefania Spila Alegiani (Італія) на тему «Фактори ризику інфаркту міокарда у хворих на цукровий діабет».
Четверте пленарне засідання: «Антитромботична терапія при цукровому діабеті». Головуючий: професор Jaakko Tuomilehto (Фінляндія). Великий інтерес викликали доповіді Antonio Nicolucci (Румунія) «Ацетилсаліцилова кислота в первинному попередженні серцево-судинної патології: куди ми йдемо?»; Patrick Henry (Франція) «Несаліцилатні антиагрегантні препарати при цукровому діабеті: за і проти»; Oliver Schnell (Німеччина) «Цукровий діабет, предіабет і серцево-судинні захворювання: успіхи та нові сценарії» та ряду інших доповідачів.
Увечері цього ж дня, за дружньою вечерею у традиційному італійському ресторані, учасники мали виняткову можливість знайти нових друзів та розділити з ними свої погляди, враження як від отриманої під час конгресу інформації, так і від старовинного, з надзвичайно багатою архітектурою Турина.
Під час зустрічі панувала дружня та сповнена наукового ентузіазму атмосфера, оскільки всі присутні усвідомлювали надзвичайну важливість новоствореної організації, основними завданнями якої є вивчення факторів ризику, профілактики, ранньої діагностики та раціональної терапії серцево-судинних захворювань при цукровому діабеті. Тож ендокринологи, кардіологи, біохіміки та епідеміологи, відчуваючи себе причетними до історії формування нової групи, активно обмінювалися досвідом власних досліджень, обговорювали нові аспекти досліджуваних проблем, намагаючись розробити тактику раціонального лікування серцево-судинних захворювань при цукровому діабеті.