Журнал «Медицина неотложных состояний» №2(97), 2019
Вернуться к номеру
Магнезіальна терапія у складі комплексу інтенсивної терапії в постраждалих із тяжкою черепно-мозковою травмою
Авторы: Білецький О.В.
Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вступ. Попередження та усунення набряку головного мозку є провідним компонентом інтенсивної терапії при тяжкій черепно-мозковій травмі (ТЧМТ). Найпоширенішими заходами для вирішення цієї задачі є використання манітолу та гіпертонічних сольових розчинів на основі натрію хлориду із наступним застосуванням салуретиків. Проте перевантаження організму натрієм створює для постраждалих інші несприятливі проблеми, в зв’язку з чим, наприклад, використання так званої малооб’ємної ресусцитації при травмах має чітку тенденцію до обмеження. Альтернативною методикою може стати активне застосування гіпертонічного розчину магнію сульфату (MgSO4) в фізіологічному розчині на фоні проведення штучної вентиляції легень (ШВЛ). Мета роботи: оцінити ефективність внутрішньовенного (в/в) застосування гіпертонічного розчину MgSO4 у хворих із сполученою травмою з компонентом ТЧМТ для профілактики й усунення набряку головного мозку та відновлення функції свідомості. Матеріали та методи. До дослідження залучено 40 пацієнтів відділення політравми, які надходили до операційної. У всіх хворих одним із компонентів ураження була ТЧМТ. Сформовано 2 групи по 20 пацієнтів. Провідними заходами захисту мозку були наркоз барбітуратами та діазепамом в умовах ШВЛ з помірною гіпервентиляцією та підтримка церебрального перфузійного тиску через утримання середнього артеріального тиску на рівні 90–100 мм рт.ст. (симпатоміметики). У 20 хворих застосовано терапію MgSO4 в дозі 0,3 мл/кг 25% розчину в фізіологічному розчині. Швидке в/в введення 20 мл 25% розчину MgSO4 через механізм осмосу забезпечує залучення до судин 246 мл води з інтерстицію. Разом із розчином, що застосований, — 266 мл. Проводився моніторинг показників центральної гемодинаміки, перфузійного індексу, SpO2, 6 відведень електрокардіографії. Після операції застосований реоенцефалографічний моніторинг (РЕГ), оцінка динаміки неврологічного статусу. Результати. Терапія MgSO4 не була асоційована із виникненням ускладнень. Навпаки, у хворих спостерігалася вірогідно більш швидка стабілізація центральної гемодинаміки, покращувалася периферична капілярна перфузія. За даними РЕГ-спостереження, ефективний кровообіг відновлювався швидше при додаванні до терапії MgSO4. Мала місце перевага у відновленні свідомості. Висновки. Магнезіальна терапія є перспективним та ефективним компонентом інтенсивної терапії для постраждалих із політравмою з компонентом ТЧМТ.