Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Медицина неотложных состояний» №2(97), 2019

Вернуться к номеру

Пневмоперитонеальна брахіалгія при лапароскопії під спінальною анестезією: чи впливає позиціонування пацієнта на розвиток синдрому?

Авторы: Бишовець С.М.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Вступ. Сучасною тенденцією в абдомінальній хірургії стали лапароскопічні втручання. Пневмоперитонеум (ПП) — один із компонентів лапароскопії. Відомою помилкою цієї технології є розвиток пневмоперитонеальної брахіалгії (ПБ), яка в переважній більшості має правобічну локацію. Статистика проблеми: від 40 % при холецистектомії під спінальною анестезією [1] до 80–88 % при гінекологічній лапароскопії під загальним знеболюванням [2, 3]. Мета: поліпшити якість лапароскопії під спінальною анестезією шляхом зменшення прояву ПБ за рахунок переведення пацієнта в позицію Тренделенбурга при створенні ПП. Матеріали та методи. Досліджено 100 пацієнтів (57,6 ± 4,3 року; 86,7 ± 2,8  кг; I–III ASA), яким виконувалась лапароскопічна холецист-ектомія. Спінальну анестезію здійснювали на рівні L2–3 сумішшю 15 мг гіпербаричного бупівакаїну та 0,06 мг бупренорфіну з подальшим поширенням рівня блока до Th2–3. Для профілактики ПБ перед створенням ПП виконували правобічну анестезію цервікального сплетення бупівакаїном (0,125% — 10 мл). Після встановлення лапароскопічних портів проводили спреєве зрошення правобічної діафрагмальної поверхні лідокаїном (2% — 10 мл). Хворі були рандомізовані й порівну розподілені на дві групи. Пацієнтів основної групи перед створенням ПП переводили в позицію Тренделенбурга, а в групі контролю хворі залишалися в горизонтальному положенні. Оцінювали ПБ за 10-бальною числовою рейтинговою шкалою болю [4]. Результати. У всіх пацієнтів знеболювання й м’язова релаксація ділянки, яка знаходилася під контролем спінальної анестезії, були абсолютно ефективними. Єдиний орган в цій зоні, який залишався інтактним, — діафрагма, тому що іннервація останньої здійснюється на рівні C2–4. Збережена функція діафрагми дозволяла хворим адекватно дихати. При створенні ПП відбувається іритація газом поверхні діафрагми, що призводить до появи ПБ в основному справа. Правобічна анестезія цервікального сплетення бупівакаїном достатньо ефективно попереджувала розвиток ПБ, але у пацієнтів контрольної групи у 8 (16 %) випадках з’являлася ПБ, яку вони оцінювали за числовою рейтинговою шкалою болю в 4,6 бала. Після встановлення лапароскопічних портів й спреєвого зрошення правобічної діафрагмальної поверхні лідокаїном ПБ повністю зникала. Потрібно відмітити, що ПБ не виникала в процесі створення ПП, що свідчить про ефективність анестезії цервікального сплетення. Її маніфестація відбувалася тільки при інтервенції лапароскопічного порта до черевної порожнини. Це пояснюється значним і різким підвищенням інтраабдомінального тиску й реципрокно відповідної іритації діафрагми. Переведення пацієнтів основної групи перед створенням ПП в позицію Тренделенбурга при аналогічному анестезіологічному супроводі суттєво попереджувало виникнення ПБ. Про біль в плечі, що було оцінено в 2 бали, повідомив 1 (2 %) хворий. При порівнянні отриманих результатів виходить, що переведення пацієнта перед створенням ПП в позицію Тренделенбурга зменшувало у 8 разів виникнення ПБ, а також в 2,3 раза — її інтенсивність. Висновки. Переведення пацієнта в позицію Тренделенбурга при створенні ПП значимо зменшувало частоту виникнення та інтенсивність ПБ при лапароскопії під спінальною анестезією.


Список литературы

1. Kumar A. Laparoscopic cholecystectomy under spinal anaesthesia: a prospective study // Nepal. Med. Coll. J. — 2014. — Vol. 16(2–4). — P. 139-143.
2. Kaloo P., Armstrong S., Kaloo C., Jordan V. Interventions to reduce shoulder pain following gynaecological laparoscopic procedures // Cochrane Database Syst. Rev. — 2019 Jan.
3. Kim J.E., Kim J.Y., Lee H.S., Seok S., Kil H.K. Analgesic effect of trigger point injection and EMLA for shoulder pain in patients undergoing total laparoscopic hysterectomy: A randomized controlled study // Medicine (Baltimore). — 2019. — Vol. 98(2). — Р. e14087.
4. Kainzwaldner V. Quality of postoperative pain therapy: evaluation of an established anesthesiology acute pain service / V. Kainzwaldner, B. Rachinger-Adam, T. Mioc-Curic, T. Wöhrie, L.C. Hinske, B. Luchting, T. Ewert, S.C. Azad // Anaesthesist. — 2013. — Vol. 62(6). — P. 453-459.

Вернуться к номеру