Журнал «Медицина неотложных состояний» №2(97), 2019
Вернуться к номеру
Пневмоперитонеальна брахіалгія при лапароскопії під спінальною анестезією: чи впливає позиціонування пацієнта на розвиток синдрому?
Авторы: Бишовець С.М.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вступ. Сучасною тенденцією в абдомінальній хірургії стали лапароскопічні втручання. Пневмоперитонеум (ПП) — один із компонентів лапароскопії. Відомою помилкою цієї технології є розвиток пневмоперитонеальної брахіалгії (ПБ), яка в переважній більшості має правобічну локацію. Статистика проблеми: від 40 % при холецистектомії під спінальною анестезією [1] до 80–88 % при гінекологічній лапароскопії під загальним знеболюванням [2, 3]. Мета: поліпшити якість лапароскопії під спінальною анестезією шляхом зменшення прояву ПБ за рахунок переведення пацієнта в позицію Тренделенбурга при створенні ПП. Матеріали та методи. Досліджено 100 пацієнтів (57,6 ± 4,3 року; 86,7 ± 2,8 кг; I–III ASA), яким виконувалась лапароскопічна холецист-ектомія. Спінальну анестезію здійснювали на рівні L2–3 сумішшю 15 мг гіпербаричного бупівакаїну та 0,06 мг бупренорфіну з подальшим поширенням рівня блока до Th2–3. Для профілактики ПБ перед створенням ПП виконували правобічну анестезію цервікального сплетення бупівакаїном (0,125% — 10 мл). Після встановлення лапароскопічних портів проводили спреєве зрошення правобічної діафрагмальної поверхні лідокаїном (2% — 10 мл). Хворі були рандомізовані й порівну розподілені на дві групи. Пацієнтів основної групи перед створенням ПП переводили в позицію Тренделенбурга, а в групі контролю хворі залишалися в горизонтальному положенні. Оцінювали ПБ за 10-бальною числовою рейтинговою шкалою болю [4]. Результати. У всіх пацієнтів знеболювання й м’язова релаксація ділянки, яка знаходилася під контролем спінальної анестезії, були абсолютно ефективними. Єдиний орган в цій зоні, який залишався інтактним, — діафрагма, тому що іннервація останньої здійснюється на рівні C2–4. Збережена функція діафрагми дозволяла хворим адекватно дихати. При створенні ПП відбувається іритація газом поверхні діафрагми, що призводить до появи ПБ в основному справа. Правобічна анестезія цервікального сплетення бупівакаїном достатньо ефективно попереджувала розвиток ПБ, але у пацієнтів контрольної групи у 8 (16 %) випадках з’являлася ПБ, яку вони оцінювали за числовою рейтинговою шкалою болю в 4,6 бала. Після встановлення лапароскопічних портів й спреєвого зрошення правобічної діафрагмальної поверхні лідокаїном ПБ повністю зникала. Потрібно відмітити, що ПБ не виникала в процесі створення ПП, що свідчить про ефективність анестезії цервікального сплетення. Її маніфестація відбувалася тільки при інтервенції лапароскопічного порта до черевної порожнини. Це пояснюється значним і різким підвищенням інтраабдомінального тиску й реципрокно відповідної іритації діафрагми. Переведення пацієнтів основної групи перед створенням ПП в позицію Тренделенбурга при аналогічному анестезіологічному супроводі суттєво попереджувало виникнення ПБ. Про біль в плечі, що було оцінено в 2 бали, повідомив 1 (2 %) хворий. При порівнянні отриманих результатів виходить, що переведення пацієнта перед створенням ПП в позицію Тренделенбурга зменшувало у 8 разів виникнення ПБ, а також в 2,3 раза — її інтенсивність. Висновки. Переведення пацієнта в позицію Тренделенбурга при створенні ПП значимо зменшувало частоту виникнення та інтенсивність ПБ при лапароскопії під спінальною анестезією.