Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Медицина неотложных состояний» №2(97), 2019

Вернуться к номеру

Продовжена епідуральна блокада в комплексному лікуванні панкреатиту

Авторы: Бойко А.Д., Хитрий Г.П.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Вступ. Гострий панкреатит є одним із найбільш тяжких, прогностично несприятливих та часто життєво небезпечних гострих захворювань органів черевної порожнини [1]. Мета: дослідити значення продовженої епідуральної блокади в комплексі інтенсивної терапії (ІТ) хворих з тяжкими формами гострого панкреатиту за допомогою порівняння клінічних, інструментальних і біохімічних показників. Матеріали та методи. Проведено аналіз лікування 30 хворих, які перебували на лікуванні у відділенні невідкладної хірургії НВМКЦ «ГВКГ» МОУ з приводу різних форм гострого панкреатиту з 2016 по 2017 рік. Хворі були розподілені на дві рівні групи: 1-ша група (основна) — у знеболюванні під час традиційної схеми лікування застосовувалась продовжена епідуральна блокада на рівні Th8–Th9; 2-га група (контрольна) — у знеболюванні продовжена епідуральна блокада не застосовувалась у зв’язку з наявністю протипоказань до катетеризації епідурального простору або відмови хворого від її виконання. Результати. В результаті проведеного дослідження виявлено, що застосування епідуральної блокади потребує обов’язкового динамічного контролю гемодинамічних показників через прояви розгорнутої картини системної запальної відповіді та підвищений ризик розвитку гіпотензії у відповідь на введення розчинів місцевих анестетиків в епідуральний простір у 1-шу добу інтенсивної терапії. Епідуральне знеболювання сприяло більш швидкій нормалізації показників альфа-амілази крові, амілази сечі та загального білка у хворих основної групи. Моторно-евакуаторна функція кишечника була вірогідно швидше відновлена у хворих з використанням епідуральної блокади. Терміни перебування на стаціонарному лікуванні відрізнялись у двох групах і становили 31,66 ± 2,91 ліжко-дня та 36,73 ± 3,26 ліжко-дня відповідно. Висновки. Таким чином, застосування продовженої епідуральної блокади на ранніх термінах комплексної ІТ гострого панкреатиту позитивно впливає на усунення симпатичних впливів і больових відчуттів, нормалізацію моторно-евакуаторної функції кишечника та м’язового спазму, суттєво скорочує перебування хворих на лікуванні.


Список литературы

1. Дронов О.І. Гострий панкреатит: визначення, принципи діагностики та лікування / О.І. Дронов, І.О. Ковальська // Здоров’я України. — 2010. — С. 28-29.


Вернуться к номеру