Журнал «Медицина неотложных состояний» №2(97), 2019
Вернуться к номеру
Базові принципи ультразвук-асистованого вибору стратегії цілеорієнтованої інфузійної терапії
Авторы: Валенко О.О., Матвійчук М.С.
Комунальний заклад «Кам’янська міська лікарня швидкої медичної допомоги № 8», м. Кам’янське, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Інфузійна терапія є найвикористовуванішою в медицині критичних станів, вибір стратегії якої є складним та не до кінця вирішеним. Для оптимальної перфузії тканин внутрішньосудинний об’єм рідини має бути в певному діапазоні, відхилення в будь-яку сторону асоціюється з несприятливими наслідками та підвищує частоту ускладнень. Чотирьохфазна модель рідинної ресусцитації чітко описує концепцію вибору оптимальної цілеорієнтованої стратегії, кожна з фаз має свої цілі (відновлення, оптимізація, підтримання тканинної перфузії чи виведення надлишкової рідини), принципи (життєзберігаючий, органорятівний, органопідтримуючий, органовідновлюючий) та тактику (швидкі болюси, обмірковане титрування, мінімальна інфузія в об’ємі фізіологічних втрат тільки за неадекватності пероральної гідратації, уникнення непотрібних інфузій) залежно від волемічного статусу та стану гемодинаміки [1]. Концептуальний підхід управління рідинною терапією базується на оцінці чотирьох основних компонентів гемоциркуляції: судинний вміст, тонус та цілісність, кровотік [2]. За допомогою ультразвуку можливо оцінити кожен з цих компонентів: судинний вміст — IVC + VJI (діаметр і дихальні варіації) [3]; судинний тонус — діаметр тібіальної артерії [2]; судинна цілісність — оцінка втрат у третій простір (FAST + Lung rockets) [3]; кровотік — допплер-ЕхоКГ [3]. Протокол рідинної ресусцитації з використанням ультразвуку нижньої порожнистої вени (для оцінки переднавантаження) та легень (для раннього виявлення екстраваскулярної рідини) може бути використаний в комбінації для сортування пацієнтів за трьома категоріями рідинного менеджменту: 1) інфузійна ресусцитація, 2) тестова інфузія, 3) обмеження інфузії та раннє застосування вазопресорів [4].