Журнал «Медицина неотложных состояний» №2(97), 2019
Вернуться к номеру
Чи зменшує біль після операції зрошення рани лідокаїном?
Авторы: Воротняк М.О., Лісецький В.А., Катеринич О.О.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
Київський міський клінічний онкоцентр, м. Київ, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вступ. Післяопераційний (п/о) біль — це гострий плановий біль у відповідь на оперативну травму. Біль виникає внаслідок розвитку запалення, що призводить до збільшення вироблення простагландинів, інтерлейкінів, які подразнюють нервові закінчення. Під час операції анестезіологи для знеболювання використовують фентаніл, але тривалість його дії — 20–30 хв, тому при виході з наркозу наростає відчуття болю. П/о знеболювання опіатами в половині випадків не знімає біль, але супроводжується нудотою, блюванням, парезом кишечника, порушенням дихання та артеріальною гіпотонією, що змушує відмовитись від їх призначення. Застосовування для знеболювання нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) зменшує прояви запалення та біль, але у частини хворих біль залишається. В цих випадках застосування місцевих анестетиків (м/а) доповнює знеболювання шляхом блокування нервових рецепторів у рані. Мета: вивчити ефективність сумісного п/о знеболювання, застосовуючи НПЗП та м/а. Матеріали та методи. Проведено аналіз розвитку п/о болю у 287 хворих, яким виконали мастектомію з приводу раку молочної залози. Усім проводили в/в анестезію з використанням НПЗП (кеталонг) + сибазон + пропофол + фентаніл, а для п/о знеболювання використовували у 217 — НПЗП, а у 70 — НПЗП і зрошування рани перед зашиванням 20 мл 0,25% лідокаїну. Хворі в групах за віком, крововтратою, тривалістю та методикою операції репрезентативні. Оцінка болю проводилась згідно з відповіддю хворої на запитання: болю немає (0), біль при рухах (1), біль терпимий (2), біль потребує знеболювання (3), нестерпний біль (4). Результати. Серед 217 хворих, яким проводили знеболювання лише НПЗП (кеталонг починали вводити до операції та через 6 годин п/о, і далі о 8:00 та 17:00 три доби), п/о біль не відчували 104 (48 %), 86 (38 %) оцінили біль на 1–2 бали, 27 (14 %) — 3 бали, мало рухались і сон був поверхневий. У 70 хворих, яким знеболювання НПЗП доповнювали зрошенням рани лідокаїном, протягом 3–4 годин п/о болю не було, в подальшому біль з’являвся тільки при рухах, а з 3-ї доби пацієнти відмовлялись від знеболюючих препаратів. Висновки. При введенні до і після мастектомії НПЗП відмічалось добре знеболювання (0–2 бали) п/о у 86 % хворих, і тільки у 14 % був сильний біль (3 бали) в перші години та добу, і їм проводили додаткове знеболювання. При застосуванні НПЗП та зрошенні місцевим анестетиком операційної рани всі хворі 3–4 години п/о не відчували болю, а в подальшому було відчуття болю, який не турбував, вони були активні, ходили, мали гарний настрій.