Журнал «Медицина неотложных состояний» №2(97), 2019
Вернуться к номеру
Вибір методу анестезії при вишкрібанні порожнини матки на основі часових характеристик післяопераційного відновлення свідомості
Авторы: Георгіянц М.А.(1), Юрченко О.М.(2)
(1) — Харківська медична академія післядипломної освіти, м. Харків, Україна
(2) — ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМНУ», м. Харків, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вступ. Невелика травматичність вишкрібання порожнини матки (ВПМ) дозволяє жінкам залишатися у колі поточних справ навіть у день операції. Проте при проведенні ВПМ виникає сильний біль. Існує безліч варіантів знеболювання, кожен елемент яких відпрацьовувався відповідно до виникаючих хірургічних потреб, проте відомості про час післяопераційного відновлення пацієнтів після їх застосування відсутні. Мета нашого дослідження — обґрунтування вибору методу анестезії при ВПМ на основі часових характеристик післяопераційного відновлення свідомості. Матеріали та методи. У 2017 році на базі ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМНУ» 128 жінкам було проведено ВПМ в умовах в/в анестезії після премедикації. Пацієнтки розділені по 32 жінки на 4 групи, що відрізнялись за комбінацією анестезіологічних препаратів: I група — пропофол — 2 мг/кг, фентаніл — 2 мкг/кг та кетамін — 2 мг/кг; II група аналогічна I з додатковим включенням до премедикації «на столі» декскетопрофену — 50 мг; III — аналогічна II, а дози кетаміну та фентанілу зменшені вдвічі; IV — аналогічна I групі з аплікаційною обробкою ранової поверхні 0,25% розчином бупівакаїну. Відлік часу на пробудження та повне відновлення свідомості розпочинався з моменту закінчення оперативного втручання. Час пробудження реєструвався при появі довільних рухів, мімічних емоцій та відкриванні очей. Повне відновлення свідомості реєструвалося за шкалою Aldrete при отриманні пацієнткою 10 балів. Результати. Середній час пробудження виявився найменшим у групі III і становив 2,1 ± 0,3 хв. Такий час в інших групах був більшим у середньому на 88 % (I та IV — більш ніж на 60 %, II — 116 %). Часовий ефект від зменшення дозування гіпнотичної складової медикаментозної комбінації очікуваний, адже її ефект є дозозалежним. Відсутність вірогідної відмінності (p > 0,05) показників часу повного відновлення свідомості у групах I, II та IV та її наявність (p < 0,05) при порівнянні всіх груп із групою III також пояснюється дозозалежним часовим ефектом кетаміну та фентанілу. Час повного відновлення свідомості так само, як і час пробудження, був найменшим у III групі та становив 6,8 ± 0,3 хв проти 11,4 ± 0,7 хв у I групі, 11,2 ± 0,5 хв — y II та 12,1 ± 0,7 хв — у IV групі. Висновки. Таким чином, можемо стверджувати, що зменшення дозувань кетаміну та фентанілу у комбінації з декскетопрофеном здатне прискорити післяопераційне пробудження та відновлення свідомості пацієнток на 88 та 70 % відповідно.