Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Медицина неотложных состояний» №2(97), 2019

Вернуться к номеру

Вибір режиму штучного кровообігу у пацієнтів похилого та старечого віку при аортокоронарному шунтуванні

Авторы: Дружина О.М.(1, 2), Маруняк С.Р.(1, 2), Лоскутов О.А.(1, 2)
(1) — ДУ «Інститут серця МОЗ України», м. Київ, Україна
(2) — Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Вступ. Незважаючи на добре розуміння механізмів, що лежать в основі патофізіології штучного кровообігу (ШК), деякі аспекти проведення ШК не до кінця встановлені та залишаються важливим питанням для обговорення серед перфузіологів [1, 2]. До цих суперечливих аспектів відноситься питання про механізм і характер доставки крові до пацієнта, а саме: який режим кровообігу слід використовувати — пульсуючий або ламінарний, особливо коли це стосується пацієнтів літнього та старечого віку. Мета: порівняти ламінарний і пульсуючий режими кровотоку у пацієнтів похилого та старечого віку при кардіохірургічних втручаннях в умовах штучного кровообігу. Матеріали та методи. У дослідження включено 320 пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС), яким проводили аортокоронарне шунтування (АКШ) з накладенням 2–3 аортально-коронарних анастомозів в умовах ШК. Середній вік пацієнтів — 68,1 ± 2,9 року. Залежно від режиму потоку при ШК усі пацієнти розподілені на дві групи: перша — 152 пацієнти з використанням пульсуючого режиму ШК; друга — 168 пацієнтів з ламінарним кровотоком. ШК проводився на апараті System 1 (Terumo, США) з використанням одноразових мембранних оксигенаторів Affinity (Medtronic, США) в умовах помірної гіпотермії (32 °С). Результати. У пацієнтів другої групи значення індексу загального периферичного судинного опору (ІЗПСО) виявлялися істотно вищими порівняно з пацієнтами, яким застосовувався пульсуючий кровотік. Індекс споживання кисню у пацієнтів, яким проводився ШК із пульсуючим потоком, наприкінці фібриляції виявлявся вірогідно вищим порівняно з його значенням на початку фібриляції. Рівень креатиніну в обох групах дослідження через 24 і 48 годин знаходився вірогідно вище порівняно з вихідними даними. В той же час проведення ШК з ламінарним потоком характеризувалося вірогідно вищим на 17,82 % (р = 0,048) рівнем креатиніну через 24 години після проведення операції порівняно з пульсуючим кровотоком, однак значення цього показника перебували в референтних межах. Крім того, між групами дослідження не спостерігалося вірогідної різниці щодо рівня вільного гемоглобіну, що свідчило про схожий рівень гемолізу. Висновки. Хоча особливих вірогідних переваг у пацієнтів похилого та старечого віку при АКШ із пульсуючим режимом кровообігу порівняно з ламінарним ми не встановили, проте варто відзначити, що при цьому режимі кровотоку спостерігалося вище споживання кисню та помірні зміни біохімічних показників.

 


Список литературы

1. Ahn C.B., Kang Y.J., Kim M.G. et al. The effect of pulsatile versus nonpulsatile blood flow on viscoelasticity and red blood cell aggregation in extracorporeal circulation // Korean Journal of Thoracic and Cardiovascular Surgery. — 2016. — 49(3). — 145-150.
2. Baraki H., Gohrbandt B., del Bagno B., Haverich A., Boethig D., Kutschka I. Does pulsatile perfusion improve outcome after cardiac surgery? A propensity-matched analysis of 1959 patients // Perfusion. — 2012. — 27(3). — 166-174.

Вернуться к номеру