Журнал «Медицина неотложных состояний» №2(97), 2019
Вернуться к номеру
Вибір режиму штучного кровообігу у пацієнтів похилого та старечого віку при аортокоронарному шунтуванні
Авторы: Дружина О.М.(1, 2), Маруняк С.Р.(1, 2), Лоскутов О.А.(1, 2)
(1) — ДУ «Інститут серця МОЗ України», м. Київ, Україна
(2) — Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вступ. Незважаючи на добре розуміння механізмів, що лежать в основі патофізіології штучного кровообігу (ШК), деякі аспекти проведення ШК не до кінця встановлені та залишаються важливим питанням для обговорення серед перфузіологів [1, 2]. До цих суперечливих аспектів відноситься питання про механізм і характер доставки крові до пацієнта, а саме: який режим кровообігу слід використовувати — пульсуючий або ламінарний, особливо коли це стосується пацієнтів літнього та старечого віку. Мета: порівняти ламінарний і пульсуючий режими кровотоку у пацієнтів похилого та старечого віку при кардіохірургічних втручаннях в умовах штучного кровообігу. Матеріали та методи. У дослідження включено 320 пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС), яким проводили аортокоронарне шунтування (АКШ) з накладенням 2–3 аортально-коронарних анастомозів в умовах ШК. Середній вік пацієнтів — 68,1 ± 2,9 року. Залежно від режиму потоку при ШК усі пацієнти розподілені на дві групи: перша — 152 пацієнти з використанням пульсуючого режиму ШК; друга — 168 пацієнтів з ламінарним кровотоком. ШК проводився на апараті System 1 (Terumo, США) з використанням одноразових мембранних оксигенаторів Affinity (Medtronic, США) в умовах помірної гіпотермії (32 °С). Результати. У пацієнтів другої групи значення індексу загального периферичного судинного опору (ІЗПСО) виявлялися істотно вищими порівняно з пацієнтами, яким застосовувався пульсуючий кровотік. Індекс споживання кисню у пацієнтів, яким проводився ШК із пульсуючим потоком, наприкінці фібриляції виявлявся вірогідно вищим порівняно з його значенням на початку фібриляції. Рівень креатиніну в обох групах дослідження через 24 і 48 годин знаходився вірогідно вище порівняно з вихідними даними. В той же час проведення ШК з ламінарним потоком характеризувалося вірогідно вищим на 17,82 % (р = 0,048) рівнем креатиніну через 24 години після проведення операції порівняно з пульсуючим кровотоком, однак значення цього показника перебували в референтних межах. Крім того, між групами дослідження не спостерігалося вірогідної різниці щодо рівня вільного гемоглобіну, що свідчило про схожий рівень гемолізу. Висновки. Хоча особливих вірогідних переваг у пацієнтів похилого та старечого віку при АКШ із пульсуючим режимом кровообігу порівняно з ламінарним ми не встановили, проте варто відзначити, що при цьому режимі кровотоку спостерігалося вище споживання кисню та помірні зміни біохімічних показників.