Журнал «Медицина неотложных состояний» №2(97), 2019

Вступ. Субарахноїдальна анестезія (СА) поряд із провідниковою є найпоширенішим методом знеболювання, що використовують при травмах нижніх кінцівок [1, 2]. Її висока ефективність та надійність давно доведені клінічним досвідом, однак у доступній літературі мало даних щодо особливостей перебігу СА у пацієнтів із різним рівнем передопераційного психоемоційного напруження. Мета: дослідити ефективність методик СА та поєднаної СА із седацією при травмах нижніх кінцівок під час оперативного втручання за даними клінічних показників і вивчення тривожності пацієнтів. Матеріали та методи. В дослідження увійшли 22 пацієнти, які були прооперовані з приводу травм нижніх кінцівок у КНП ХОР «Обласна клінічна травматологічна лікарня». За методом знеболювання хворих було розподілено на 2 групи: 1-ша (n = 11; 56,2 ± 6,9 року) — прооперовані в умовах СА; 2-га (n = 11; 53,9 ± 5,1 року) — в умовах СА з подальшою седацією пропофолом 2 мг/кг/год. Оцінювали показники гемодинаміки (ГД), інтенсивність болю (ІБ) за ВАШ, рівень ситуаційної (СТ) та особистісної тривожності (ОТ) за Спілбергером — Ханіним до операції та на першу добу після операції (п/о). Статистична обробка отриманих даних здійснена параметричними та непараметричними методами залежно від нормальності розподілу. Для встановлення взаємозв’язків між показниками застосований коефіцієнт кореляції Спірмена. Результати. За показниками ГД, об’ємом інфузійної терапії та застосуванням вазопресорів хворі між групами не відрізнялись. Закономірне зниження середнього АТ у межах 74,8 ± 1,6 мм рт.ст. і 71,3 ± 3,1 мм рт.ст. в 1-й та 2-й групах відповідно в умовах суб-арахноїдального блока не вимагало додаткової корекції у більшості хворих. ІБ за ВАШ до операції становив 6,6 ± 0,4 vs 6,7 ± 0,2 бала, також визначені вагомі рівні СТ (Me = 43 [40; 46] vs Me = 43 [41; 44] бали) і ОТ (Me = 43,5 [42; 48] vs Me = 44 [42; 48] бали), що обумовлено травматичним ушкодженням та очікуванням оперативного втручання. Через добу п/о показники ВАШ знижувались, але були в межах середньої — 5,5 ± 0,5 vs 4,3 ± 0,2 (р < 0,05). На першу добу п/о рівень тривожності в обох групах знижувався, що обумовлено зменшенням болю при анестезії і заспокоєнням хворих СТ (Me = 37 [36; 38] vs Me = 34 [34; 36] бали) і ОТ (Me = 40 [38; 42] vs Me = 38 [36; 38] бали). У хворих обох груп, яким було проведено СА та поєднану із седацією СА, не виявлено суттєвої кореляції між показниками ВАШ і тривожності. Одним із пояснень цього факту може бути те, що процедура СА загальновідома й зрозуміла для пацієнтів, що знижує психоемоціональне напруження. Крім того, важливим фактором є те, що СА зазвичай займає менше часу та викликає менше дискомфорту під час виконання. Висновки. Субарахноїдальна анестезія є ефективним методом знеболювання при операціях на нижніх кінцівках. Поєднання її з інтраопераційною седацією сприяє зниженню показників інтенсивності болю у післяопераційному періоді.