Журнал «Медицина неотложных состояний» №2(97), 2019
Вернуться к номеру
Холодові ушкодження: рекомендації 2014 року штату Аляска (США)
Авторы: Марков Ю.І.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Проблема холодових ушкоджень є доволі актуальною. Географічна північ — той регіон, де подібні ушкодження зустрічаються частіше. На прикладі рекомендацій 2014 року штату Аляска (США) розглянуто основні клінічні підходи при гіпотермії на догоспітальному та госпітальному етапах. Усі випадки розглядають залежно від рівнів зниження внутрішньої температури тіла: легка гіпотермія (35–32 °С), помірна (32–28 °С), тяжка (менше за 28 °С). У клініці розрізняють такі градації відчуття холоду. І. Холодове тремтіння — приблизна температура понад 35 °С (гіпотермія відсутня), значення температури 35–32 °С (м’яка гіпотермія). Подібні ситуації не потребують застосування спеціальних методів зігрівання. ІІ. Помірна гіпотермія — супроводжується порушеннями психіки, коли температура має значення менше за 30 °С (тремтіння припиняється, втрачається свідомість при температурі 32–28 °С). При цьому застосовують методи зовнішнього зігрівання тіла. ІІІ. Тяжка гіпотермія. Значне зниження вітальних ознак. Значний ризик фібриляції шлуночків з тяжкими наслідками при температурі менше за 28 °С. IV. Вітальні ознаки зазвичай втрачаються за температури 24 °С та нижче. Спонтанна фібриляція шлуночків та зупинка серця (асистолія). У двох останніх градаціях (ІІІ–ІV) здатність до нагрівання тіла без спеціальних зовнішніх методів зігрівання втрачена. Важливе значення мають вимірювання та моніторинг внутрішньої температури, вміле поводження з гіпотермічним пацієнтом, початкова оцінка та лікування охолоджених пацієнтів (залежно від рівня зниження температури тіла), їх транспортування у спеціальних термоізоляційних мішках, лікувальні заходи (особливо у випадках тяжкої гіпотермії та коли втрачаються вітальні ознаки). Питання здійснення захисту дихальних шляхів та судинного доступу (з подальшою інфузійною терапією), констатації зупинки серця у пацієнтів з гіпотермією у багатьох організаційних та лікувальних аспектах мають свої особливості. Слід враховувати механізм виникнення та вид холодової травми. Дотримання клінічних настанов з надання невідкладної допомоги пацієнтам дозволяє покращити кінцеві результати лікування пацієнтів з холодовою травмою.