Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Медицина неотложных состояний» №2(97), 2019

Вернуться к номеру

Ефективність післяопераційного знеболювання при лапароскопічних холецистектоміях

Авторы: Маслій В.А., Гомон М.Л., Вигонюк А.В., Гончарук О.С., Перова В.П., Пахно І.П.
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Вступ. Незважаючи на розвиток сучасних методик знеболювання, більше ніж у половини пацієнтів зберігається виражений больовий синдром у післяопераційному періоді. Скорочення тривалості та зменшення травматичності оперативних втручань посилює коливання інтенсивності больового синдрому, оскільки достатня післяопераційна аналгезія при таких умовах не досягається [1, 2]. Мета роботи: дослідити вираженість післяопераційного больового синдрому при лапароскопічних холециcтектоміях, що виконуються під інгаляційною анестезією, з метою оцінки доцільності його корекції. Матеріали та методи. Проведено моніторинг 147 хворих, яким виконано лапароскопічну холецистектомію під інгаляційною анестезією севофлураном у Вінницькій ОКЛ ім. М.І. Пирогова та Вінницькій МКЛ № 1. Післяопераційне знеболювання включало використання НПЗП (декскетопрофен) за 10 хв до закінчення операції та подальше введення кожні 8 годин. Оцінка больового синдрому проводилась за візуальною аналоговою шкалою болю через 2, 6, 12, 24, 48, 72 години після операції. Результати. Отримані результати показали, що в першу добу коливання больового синдрому вище 6 балів відмічалось у 38 пацієнтів (25,8 %), вище 3 балів — у 126 пацієнтів (85,7 %), що говорить про надлишкову вираженість больового синдрому у більшості хворих. На 2-гу добу виражений больовий синдромом більше 3 балів спостерігався у 32 пацієнтів (21,7 %). На 3-тю добу — лише у 2 пацієнтів. Разом із тим коливання больового синдрому в першу добу на 2, 6, 12, 24-ту години в діапазоні від 0 до максимальних величин спостерігалось у всіх пацієнтів, що свідчить про відсутність рівномірного післяопераційного знеболювання. При додатковому аналізі 21 хворих, в яких больовий синдром не перевищував 3 балів, виявлено, що вони отримували системно два знеболюючі засоби одномоментно: НПЗП та наркотичний анальгетик через 2 години після операції. Висновки. Існує проблема адекватного післяопераційного знеболювання після лапароскопічної холецистектомії, яка вимагає більш глибокого дослідження. Ефективність післяопераційного знеболювання певною мірою залежить від рівномірності знеболюючої дії анальгетиків.


Список литературы

1. Бишовець С.М. Трикомпонентна місцева анестезія для знеболювання лапароскопічних втручань // Український медичний часопис. — 2013. — № 4(96). — С. 147-150.
2. Baratta J., Schwenk E.S., Viscusi E.R. Clinical consequences of inadequate pain relief: barriers to optimal pain management / Baratta J., Schwenk E., Viscusi E. // Plast. Reconstr. Surg. — 2014. — № 134(4). — Р. 15-21.

Вернуться к номеру