Журнал «Медицина неотложных состояний» №2(97), 2019

Вступ. Актуальність даного дослідження обумовлена збереженням високого рівня легеневих захворювань в післяопераційному періоді у дітей з вродженими вадами серця (ВВС), оперованих в умовах штучного кровообігу (ШК). В кардіохірургії дітей раннього віку з ВВС частота післяопераційних ускладнень коливається в межах 1–18,4 %. Зокрема таких, як серцева недостатність — 3,6–15,4 %, легеневі ускладнення (ЛУ) — 6–8 %, гостра ниркова недостатність — 5–7 %, а також інфекційні післяопераційні ускладнення — 1,5–5,8 %. У структурі ускладнень, що зустрічаються у дітей в ранньому дитинстві після операцій в умовах ШК, легеневі ускладнення займають друге місце як за частотою, так і за значимістю після гострої cерцевої недостатності. Мета роботи: попередити і зменшити частоту виникнення легеневих ускладнень у дітей з вродженими вадами серця, оперованих в умовах штучного кровобігу, шляхом інтраопераційного захисту легень. Матеріали та методи. На матеріалі проспективної групи у 104 пацієнтів було проведено дослідження і оперативне втручання в умовах ШК у дітей віком до трьох років з ВВС. Інтраопераційне ведення в групі дослідження у 34 (32,7 %) пацієнтів проводилось за модифікованим протоколом, у групі порівняння — у 70 (67,3 %) за стандартним протоколом. Інтраопераційний модифікований метод захисту легень полягає в тому, що на момент зупинки серцевої діяльності при досягненні 100 % продуктивності штучна вентиляція легень і перфузія легеневої артерії не зупинялись. При стандартній методиці на момент кардіоплегічної зупинки серця штучна вентиляція легень та перфузія легеневої артерії зупинялись. Аналіз ефективності досліджуваних методів інтраопераційного ведення у групах проводився під час інтраопераційного та в ранньому післяопераційному періоді. Аналізувались такі показники, як киснево-транспортна функція, кислотно-основний стан (PaO₂, PaO₂/FiO₂, AaDO₂, Сst), імунологічні показники (IL-6; IL-10; TNF-α), тривалість ШВЛ та тривалість перебування у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ). Для визначення предикторів виникнення ЛУ використовувались загальноприйняті математичні методи. Результати. Використання модифікованого інтраопераційного захисту легень призвело до зниження на 8 % виникнення легеневих ускладнень в ранньому післяопераційному періоді: з 28,6 % (95% ДІ 18,5–39,8 %) випадків групи порівняння до 20,6 % (95% ДІ 8,5–36,2 %) у групі дослідження. Впровадження нової методики дозволило скоротити тривалість ШВЛ у досліджуваної групи хворих без ЛУ 4 [4; 10] (0; 78) години до групи порівняння без ЛУ 5 [5; 8] (0; 82) годин (< 0,001). Зменшити тривалість перебування в реанімації у досліджуваної групи хворих з ЛУ 5 [3; 20] (4; 28) днів до групи порівняння з ЛУ 6 [5; 17] (3; 57) днів (р = 0,001). Виявити фактори ризику, які можуть допомогти у прогнозуванні виникнення легеневих ускладнень. Висновки. Використання модифікованого інтраопераційного захисту легень вирішує проблему колабування легень та зменшення частоти виникнення ЛУ, забезпечує зменшення тривалості ШВЛ та часу перебування в ВРІТ. Модифікований метод дав можливість попередити значне підвищення рівня прозапальних цитокінів протягом ШК та в кінці операції.