Журнал «Медицина неотложных состояний» №2(97), 2019
Вернуться к номеру
Дві новинки для акушерських анестезіологів
Авторы: Настенко О.М.(1), Фесенко В.С.(2)
(1) — Міський клінічний пологовий будинок № 6, м. Харків, Україна
(2) — Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, м. Львів, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Спінальна анестезія (СА) для кесарева розтину є золотим еталоном, але має дві давні проблеми. Під час операції часто виникає глибока артеріальна гіпотензія. Після операції можливий післяпункційний головний біль (ППГБ), консервативне лікування якого не завжди надійне, а усунення епідуральним пломбуванням автокров’ю (ЕПАК) не позбавлене ризиків. Нещодавно два випадкові спостереження породили дві новинки. У 2016 році італійський анестезіолог Торроні помилково почав уводити окситоцин не після розродження, а одразу після виконання СА, вчасно це помітив і ввів лише 1/10 планованої дози, тобто 0,5 МО, але після того гіпотензія була меншою. Він навчив українських колег, які підтвердили ефективність методу Торроні для матерів [1, 2] і безпечність для плодів [2, 3]. У 2014 році в Єгипті через неефективність консервативного лікування ППГБ було заплановане ЕПАК, але спершу в/в введені прозерин (20 мкг/кг) з атропіном (10 мкг/кг) для стимуляції перистальтики. За годину після того ППГБ зник, ЕПАК не знадобилося. Подальші дослідження єгипетських анестезіологів [4] показали, що в жінок із ППГБ після СА для кесарева розтину, на тлі консервативного лікування парацетамолом і кофеїном (як і в контрольній групі), в/в повільне введення прозерину й атропіну з інтервалом 8 годин значно зменшувало ППГБ, ЕПАК нікому не знадобилося. Побічні ефекти: кольки в животі (20 %), посмикування м’язів (15 %), гіперактивність сечового міхура (12 %). У дітей побічних ефектів не було (їх не прикладали до грудей 24 години після останньої дози прозерину й атропіну). У контрольній групі 16 % потребували ЕПАК. Слід зазначити, що вказані дози для середньої дорослої людини становлять приблизно 1 ампулу атропіну та 3 ампули прозерину — такі дози давно вживалися в нашій хірургії для стимуляції перистальтики. Єгипетського методу ми ще не дослідили.