Журнал «Медицина неотложных состояний» №2(97), 2019
Вернуться к номеру
Актуальні питання профілактики сезонних грибних отруєнь
Авторы: Падалка В.М.(1), Курділь Н.В.(2), Іващенко О.В.(3)
(1) — ДЗ «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України», м. Київ, Україна
(2) — ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров’я України», м. Київ, Україна
(3) — Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вступ. Сезонний збір грибів населенням у більшості регіонів України є віковою традицією, що потенційно несе загрозу смертельно небезпечних отруєнь. Сумна статистика отруєнь внаслідок вживання дикорослих грибів обумовлює необхідність більш детального дослідження їх причин і визначення найбільш вразливих груп населення. Мета дослідження: вивчення причин отруєнь дикорослими грибами серед населення Києва й Київської області. Матеріали та методи. Досліджені випадки отруєнь грибами (Т62.0) серед населення м. Києва та прилеглих районів області за 2014–2018 рр. (усього 106 випадків), використані дані токсикологічного центру Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Результати. Багаторічний моніторинг грибних отруєнь довів, що в середньому в період сезонних грибних отруєнь (серпень — вересень) в Україні протягом доби гине 1 людина. Так, за даними Міністерства охорони здоров’я України, в період 2011–2018 рр. проліковано понад 1800 осіб з гострими отруєннями дикорослими грибами, з них щонайменше 150 осіб померли (летальність становила близько 8 %). Багаторічні спостереження за динамікою грибних отруєнь серед населення м. Києва і прилеглих районів Київської області демонструють, що основними групами ризику виникнення грибних отруєнь є: соціально незахищені верстви населення з низьким рівнем санітарної освіти (робітники некваліфікованих професій, безробітні, пенсіонери), жителі великих міст, які втратили навички збирання грибів, чоловіки віком понад 40 років. Зазвичай постраждалі демонстрували низький рівень інформування про небезпеку й вказували на відсутність знань щодо засобів профілактики грибних отруєнь і первинної медичної допомоги. Висновки. Неефективність заходів із профілактики масових сезонних грибних отруєнь є одним з факторів високих епідеміологічних показників і госпітальної летальності. У сучасних умовах запобігання отруєнню грибами є єдиним інструментом зниження інвалідності й летальності при даному виді отруєння.