Журнал «Медицина неотложных состояний» №2(97), 2019
Вернуться к номеру
Сучасні методи застосування раннього ентерального харчування в комплексному лікуванні поранених і хворих
Авторы: Слободянюк Р.М.(1), Мельник В.М.(2)
(1) — Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
(2) — Головний військовий клінічний госпіталь, м. Київ, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вступ. Розвиток у травмованих недостатності шлунково-кишкового тракту (ШКТ) обмежує забезпечення організму пластичними й енергетичними субстратами, що на фоні гіперкатаболічної реакції призводить до імуносупресії й інфекційних ускладнень. Одним з методів корекції ускладнень при тяжкій поєднаній вогнепальній травмі є раннє ентеральне харчування. Мета: вивчити особливості, доцільність і можливості раннього ентерального харчування в комплексному лікуванні поранених і хворих з метою зниження ускладнень. Матеріали та методи. Проведено ретроспективно-проспективне дослідження 45 поранених із тяжкою поєднаною вогнепальною травмою черевної порожнини й кінцівок. Для вивчення можливості й порівняльної ефективності різних способів і термінів нутритивної підтримки всі пораненні залежно від термінів надходження в Головний військово-медичний клінічний центр після поранення були розділені на групи: у 1-шу групу увійшли 15 поранених, які надійшли протягом 1–2 доби після поранення, у 2-гу групу увійшли 15 поранених які надійшли на 4–5-ту добу, у 3-тю групу — 15 поранених які надійшли на 5-ту — 7-му добу після поранення. Результати. Підготовка ШКТ до раннього ентерального харчування дозволила почати його проведення вже на другу добу з моменту травми. У цей період об’єм введеної ентеральної суміші становив 7,1 ± 1,4 мл/кг, а через 96 годин поранені 1-ї групи одержували ентеральне харчування в повному об’ємі, що становив 28,4 ± ± 2,1 мл/кг на добу. У той же час поранені 2-ї групи одержували ентеральне харчування в об’ємі 28,4 ± 1,9 мл/кг лише на 6-ту — 7-му добу з моменту початку харчування, а в 3-й групі об’єм ентеральної суміші до 9-ї доби становив усього 25,3 ± 1,7 мл/кг.
Належний калораж (25–35 ккал/кг/добу) у першій групі був досягнутий на 4–5-ту добу від початку харчування, у поранених 2-ї групи таку ж кількість калорій стало можливим увести на 7–8-му добу, а поранені 3-ї групи одержували належний калораж лише на 10-ту добу від початку харчування. Проведення підготовки ШКТ до раннього ентерального харчування дає можливість вже на 5-ту добу одержувати 1,5 г/кг білка, у 2-й групі поранені отримували таку кількість білка лише на 8-му добу , а в 3-й групі на 10-ту добу кількість введеного білка не перевищувала 0,5 г/кг. Висновки. При оцінці стану кишечника, діагностиці стану всмоктування, його чутливості на кількість введених сумішей підтвердились рекомендації ЕСПЕН і розробки нашої клініки щодо термінів і кількості ентерального харчування.