Журнал «Медицина неотложных состояний» №2(97), 2019

Вступ. Післяоперативні когнітивні дисфункції (ПОКД) є частим ускладненням хірургічних втручань [1]. Щорічно у світі проводиться більше ніж 100 млн оперативних втручань у різних галузях хірургії з використанням різних методів знеболювання [2]. Згідно з даними світової літератури, частота виникнення ПОКД у ранньому післяоперативному періоді досягає 17 % після загальнохірургічних втручань, проте особливої актуальності питання набуло в кардіохірургічних хворих, у яких частота виникнення ПОКД досягає 43 % у ранньому післяопераційному періоді та 16 % — через 3 місяці після втручання [3]. Мета: проаналізувати залежність виникнення ПОКД від глибини анестезії у хворих, які перенесли оперативне втручання з приводу ішемічної хвороби серця — коронарне шунтування в умовах штучного кровообігу. Матеріали та методи. 79 пацієнтів з ішемічною хворобою серця, яким було проведено шунтування коронарних судин, були розподілені на 2 групи залежно від глибини анестезії під час перфузії. До 1-ї групи увійшли пацієнти, у яких під час анестезії показник BIS підтримувався на рівні < 40, до другої — з BIS від 40 до 55. Нейрокогнітивні тести в обох групах проводилися до оперативного втручання, на 7-й день, а також через 3 місяці після операції й включали шкалу оцінки психічного статусу (Mini Mental state examination), тест складання штифтів у отвори відповідно формі (Grooved pegboard), а також тест на встановлення цифр і літер (Trial Making Test Part A). Результати. Результат тесту MMSE продемонстрував, що пацієнти 1-ї групи набирали на 7,8 % (14,2; 5,6) балів менше порівняно з рівнем вихідного тестування на 7-й день та на 3,8 % (7,3; 3,4) менше балів через 3 місяці після операції. У той же час пацієнти 2-ї групи на 7-й день набирали на 4,3 % (–8,3; 4,3) балів менше, а через 3 місяці після операції показник загальної кількості балів не відрізнявся від доопераційного рівня й становив 0 % (–5,3; 0). Результати тесту візуальної уваги й переключення задач Trial making test Part A, свідчили про те, що пацієнти 1-ї групи витрачали на тестування на 13,8 % (11; 16,5) більше часу на 7-й день (порівняно з вихідними показниками) і на 3,3 % (0; 5,7) більше часу через 3 місяці. У другій групі цей показник становив 3 % (–2,4; 5,7) на 7-й день, а через 3 місяці пацієнти витрачали на тестування на 2,6 % (–3,7; 2,9) менше часу, ніж до операції. Результати тестування за методикою Grooved pageboard показали, що пацієнти 1-ї групи витрачали а виконання тесту на 8 % (5,5; 10,9) більше часу на 7-й день після операції і на 4,8 % (2,5; 9,4) більше часу через 3 місяці після оперативного втручання. У той же час показники пацієнтів 2-ї групи становили 7,1 % (5,2; 12,3) і 3,6 % (2,4; 9,8) на 7-й день і через 3 місяці після операції відповідно. Висновки. Результати клінічних досліджень у хворих, яким проводилося коронарне шунтування, показали, що під час штучного кровообігу підтримка показників BIS-моніторингу на оптимальному рівні (40–55) глибини анестезії в ранньому післяопераційному періоді й через 3 місяці після оперативного втручання є критерієм, який дозволяє зменшити частоту виникнення післяоперативної когнітивної дисфункції. Фактором ризику виникнення післяоперативної когнітивної дисфункції під час шунтування коронарних артерій в умовах штучного кровообігу є показники BIS-моніторингу менше ніж 40.