Журнал «Медицина неотложных состояний» №2(97), 2019
Вернуться к номеру
BIS-моніторинг при контрольованій седації й оцінці ефективності нейропротекторної терапії в пацієнтів із гострими церебральними катастрофами
Авторы: Тітов І.І., Гриб В.А., Мартин А.Ю., Вінтоняк І.В., Нестор І.І., Майданська І.С.
Івано-Франківський національний медичний університет, м. Івано-Франківськ, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
BIS-моніторинг багато років широко використовується нами в дорослих і дітей у щоденній клінічній практиці для підтримання оптимальної глибини загальної анестезії. Застосування цієї неінвазивної технології дозволило оптимізувати інтраопераційне використання гіпнотиків (зменшити дози пропофолу в середньому на 20 %), провести порівняльне вивчення гіпнотичного потенціалу пропофолу й севофлурану різних виробників і підкріпити навчання початкуючих анестезіологів при опануванні ними техніки загальної анестезії. Разом з цим упродовж останніх років ми широко застосовуємо BIS-моніторинг для контрольованої седації в потерпілих із черепно-мозковою травмою й політравмою та хворих із гострими церебральними катастрофами, судомним синдромом тощо. Нами встановлено, що рутинна седація барбітуратами, бензодіазепінами й дексмедетомідином у більшості випадків є надмірною, передусім у хворих із судомним синдромом, особливо якщо вона поєднується з введенням вальпроатів (депакін), що різко збільшує кількість епізодів «мовчання кори» на електроенцефалограмі. З огляду на це ми рекомендуємо змістити цільові межі BIS-індексу при проведенні седації до рамок 50–75. У процесі активного використання BIS-моніторингу, підкріпленого визначенням ней-ронспецифічних ферментів у сироватці крові, ми встановили позитивну динаміку, оцінюючи ефективність нейропротекторної терапії (цитиколін, церебролізин) у хворих з ішемічними інсультами, потерпілих із забоєм головного мозку й пацієнтів, яким виконувалися тривалі нейрохірургічні втручання. Встановлені факти перегукуються з отриманими нами допплерографічними даними, при аналізі яких нами встановлено пряму залежність між показниками BIS-індексу й швидкістю мозкового кровотоку, а також рівнем депресії свідомості, що в сукупності дозволяє оцінювати адекватність мозкового кровотоку в динаміці, особливо під впливом різних терапевтичних стратегій. Ми вважаємо, що технологія BIS-моніторування цілком придатна в майбутньому для потреб трансплантології, а саме для скринінгової оцінки біоелектричної активності мозку при підозрі на його загибель.