Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Медицина неотложных состояний» №2(97), 2019

Вернуться к номеру

Періопераційний період у пацієнтів при гінекологічних операціях

Авторы: Ткаченко Р.О., Зайченко С.П., Рибін М.С., Тян О.В.

Рубрики: Медицина неотложных состояний

Разделы: Медицинские форумы

Версия для печати

Робота присвячена дослідженню видів анестезіологічного забезпечення при гінекологічних операціях, пошуку й вдосконаленню анестезіологічних методик проведення в умовах загальної анестезії та впливу безпосередньо анестезії під час оперативного втручання на післяопераційне знеболювання. У дослідження ввійшли 180 пацієнтів, яким виконувались різні види анестезіологічного забезпечення, із яких 90 проводилась загальна анестезія з використанням опіоїдів (збалансована анестезія) і газового анестетика, 90 — мультимодальна анестезія з газовим анестетиком. На даний момент у дослідження входить дві групи пацієнтів: перша — 25 пацієнтів, яким проводилась загальна анестезія з використанням опіоїдів і газового анестетика, друга — 25 пацієнтів, у яких використовувалась мультимодальна методика проведення загальної анестезії. Гістеректомія — найбільш поширена операція в більшості розвинутих країн. Частота відкритих абдомінальних операцій становить: у Швеції — 38 %, в Англії — 25 %, у США — 36 %. Однією з основних проблем у періопераційному періоді є післяопераційний біль, 4–27 % жінок відчувають хронічний післяопераційний біль. До першої групи було включено 25 пацієнток, яким проводилось хірургічне лікування гінекологічної патології, лапаротомія за Пфаненштилем в умовах загальної анестезії з використанням стандартної методики її проведення. Ця група була поділена на 3 підгрупи залежно від виду анестезіологічного забезпечення. Друга група включала 25 пацієнтів, яким проводилась загальна анестезія з використанням малоопіатної мультимодальної анестезії: севофлурану, кетаміну, габапептину, релаксантів короткої дії, лідокаїну та методики мультимодального післяопераційного знеболювання й підготовки пацієнтів за методикою Fast track протоколу. Потреба в опіоїдних аналгетиках у першу добу в групі мультимодальної анестезії була меншою, ніж у групі з використанням стандартної методики проведення загального знеболювання. Тривалість госпіталізації в стаціонарі становила 2,4 дня і була меншою порівняно з показником групи стандартної методики — 3,8 дня. Рівень болю за візуальною аналоговою шкалою у першу добу становив 3,8 бала, у групі стандартної методики — 4,9 бала.


Список литературы

1. Statistics Netherlands (CBS). Operaties in het ziekenhuis; soort opname, leeftijd en geslacht, 1995–2010. — 2010. — http://statline.cbs.nl/Statweb/publication/?DM = SLNL&PA = 80386NED&D1 = a&D2 = l&D3 = 2-3&D4 = 0,16-17&D5 = l&HDR = T&STB = G1,G4,G2,G3&VW = T. — Accessed: 22.11.2014.
2. Hinrichs-Rocker A., Schulz K., Jarvinen I. et al. Psychosocial predictors and correlates for chronic post-surgical pain (CPSP) — a systematic review // Eur. J. Pain. — 2009. — 13. — 719-730. 
3. Selye H. General adaptation syndrome and the dise-ases of adaptation // J. Clin. Endocrinol. — 1946. — 6. — 117-230. 
4. White P.F. Improving postoperative pain management: what are the unresolved issues? // Anesthesiology. — 2010 Jan. — 112(1). — 220-5. Doi: 0.1097/ALN.0b013e3181c6316e.

Вернуться к номеру