Журнал «Медицина неотложных состояний» №2(97), 2019

Вступ. Аортокоронарне шунтування пов’я-зане з ризиком розвитку ушкодження міокарда й серцевої недостатності під час операції, отже, воно погіршує довгостроковий клінічний прогноз. Обов’язковим етапом у процесі проведення екстракорпорального кровообігу є індукована зупинка серця й пов’язаний із цим період загальної ішемії. Незважаючи на постійне удосконалення методів штучного кровообігу, анестезії й кардіопротекції, частота гострої серцевої недостатності після операції на відкритому серці становить 3,6–15,4 %. Мета дослідження: покращити результати лікування кардіохірургічних хворих із серцевою недостатністю, які перенесли оперативне втручання — шунтування коронарних артерій із застосуванням екстракорпорального кровообігу шляхом удосконалення протоколу періопераційного ведення пацієнтів. Матеріали та методи. На базі ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС було прооперовано 40 кардіохірургічних хворих із використанням штучного кровообігу. Пацієнти були поділені на дві групи. Пацієнтам групи 1 (20 хворих) у післяопераційному періоді корекцію гемодинамічних розладів виконували за допомогою добутаміну; у групі 2 (20 хворих) для корекції гемодинамічних розладів, крім добутаміну, використовували препарат фруктозо-1,6-дифосфат за схемою: 5 г препарату вводили безпосередньо перед початком перфузії і 5 г — на 30-й хвилині штучного кровообігу. Препарат, ендогенний високоенергетичний проміжний метаболіт гліколітичного шляху, безпосередньо підвищує утворення високоенергетичного фосфату (АТФ). А в післяопераційному періоді застосували препарат тиворель (1 мл розчину містить 42 мг аргініну гідрохлориду й 20 мг левокарнітину). Аргінін чинить антигіпоксичну, мембраностабілізуючу, цитопротекторну, антиоксидантну, антирадикальну, дезінтоксикаційну дію, проявляє себе як активний регулятор процесів енергозабезпечення. Левокарнітин необхідний для транспортування довголанцюгових жирних кислот у мітохондрії для їх подальшого бета-окислення й утворення енергії. Для моніторингу функції серцево-судинної системи використовували фазаграфію — дослідження симетрії/асиметрії зубця Т електрокардіограми як маркера ішемічних змін міокарда. Результати. Розроблено алгоритм сучасної діагностики корекції гемодинамічних розладів у кардіохірургічних хворих із серцевою недостатністю, які перенесли оперативне втручання — шунтування коронарної артерії із застосуванням штучного кровообігу. Висновки. Попередні дані свідчать, що розроблений алгоритм періопераційного ведення кардіохірургічних хворих із серцевою недостатністю дає можливість знач-но прискорити реабілітацію, підвищити комфорт пацієнта й скоротити термін перебування в лікарні.