Журнал «Медицина неотложных состояний» №2(97), 2019
Вернуться к номеру
Застосування гіпербаричної оксигенації в комплексному лікуванні поранень нижніх кінцівок
Авторы: Юхимчук Т.Я., Левченко Т.М.
Українська військово-медична академія, м. Київ, Україна
Рубрики: Медицина неотложных состояний
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Вступ. При вогнепальних і вибухових пораненнях розвивається синдром мікроциркуляторних порушень із переходом у гіпоксію, з яким пов’язані метаболічні й функціональні зміни. Тому з метою припинення або корекції гіпоксичного синдрому на спеціалізованому етапі лікування поранених досить широко застосовується комплексне лікування з гіпербаричною оксигенацією (ГБО). Мета роботи: оптимізація лікування вогнепальних поранень нижніх кінцівок. Матеріали та методи. Нами було обстежено 30 пацієнтів з пораненнями нижніх кінцівок, які знаходились на лікуванні в НВМКЦ «ГВКГ» із 2014 по 2017 р. Переважали вогнепальні наскрізні поранення з багатоуламковими переломами й осколкові поранення з багатоуламковими переломами. Залежно від методики лікування, яку застосовували, поранених було розділено на дві групи. У 1-шу групу (n = 19) входили поранені, які отримували комплексне лікування із сеансами ГБО. Гіпербаричну оксигенацію розпочинали через 24 години після хірургічної корекції ушкоджень. Надалі ГБО-терапія проводилась 1 раз на добу через день. У 2-й групі (n = 11) поранені отримували аналогічне комплексне лікування без сеансів гіпербаричної оксигенації. Результати. Застосування ГБО сприяло: 1) зменшенню кількості оперативних втручань. У першій групі поранених кількість оперативних втручань була значно меншою й становила в одного пораненого в середньому 8, тоді як у другій групі, у якій не застосовувалась ГБО, — 12; 2) скороченню тривалості застосування антибактеріальної терапії та відсутністю зміни схем антибактеріальної терапії; 3) більш швидкому зникненню ознак запалення рани й появі грануляцій. У поранених 1-ї групи в середньому це спостерігалось на 6-й день, тоді як у 2-й групі — на 22-й день; 4) скороченню термінів перебування поранених у стаціонарі. Тривалість лікування у пацієнтів 2-ї групи була вірогідно довшою й становила в середньому 53,9 ± 4,8 дня, тоді як у поранених 1-ї групи тривалість лікування становила в середньому 33,0 ± 4,9 дня. Висновки. Отже, можна стверджувати, що ГБО доцільно застосовувати в комплексному лікуванні поранень нижніх кінцівок.